ТУСОК — ЕТИМОЛОГІЯ
туск «туга, смуток СУМ; неспокій, страх, боязливість, пригніченість Нед»
очевидно, псл. [tuskъ] ‹ *tousk-, пов’язане чергуванням голосних з tъska (‹ *tŭska) «туга, смуток», відбитим у [то́ска́, тоск, тоскува́ти];
пор. ч. stýská (‹ псл. *stūsk-) se mi «мені сумно», stýskati si «скаржитися», вл. mi so styska «я сумую, мені нудно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́ска́
«тс.»
тускува́ти
«тужити»
ту́сок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mi so styska «я сумую, мені нудно» | верхньолужицька |
| tuskъ | праслов’янська |
| *tŭska «туга, смуток» | праслов’янська |
| *tousk- | праслов’янська |
| tъska | праслов’янська |
| *stūsk- | праслов’янська |
| то́ска́ | українська |
| тоск | українська |
| тоскува́ти | українська |
| stýská se mi «мені сумно» (‹ псл. *stūsk-) | чеська |
| stýskati si «скаржитися» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України