ТУСКЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́склий «тьмяний; [мутний, слабий; смутний Нед]»
псл. tusk- «темнота»;
споріднене з днн. thiustri «смутний», дфриз. thiūstere, дангл. ðiestre (þystre), снідерл. duuster «тс.» (герм. *þiustria), вірм. t‘uχ «чорний, коричневий, темний»;
р. ту́склый, [туск] «туман, темнота», ту́скнуть, тускне́ть, схв. на̀туштити се «захмаритися», сту̏штити се «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тусклі́ти
ту́скло
тускні́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| t'uχ «чорний, коричневий, темний» | вірменська |
| *þiustria | германські |
| ðiestre (þystre) | давньоанглійська |
| þystre | давньоанглійська |
| thiustri «смутний» | давньонижньонімецька |
| thiūstere | давньофризька |
| tusk- «темнота» | праслов’янська |
| ту́склый | російська |
| туск «туман, темнота» | російська |
| ту́скнуть | російська |
| тускне́ть | російська |
| на̀туштити се «захмаритися» | сербохорватська |
| сту̏штити се «тс.» | сербохорватська |
| duuster «тс.» (герм. *þiustria) | середньонідерландська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України