ТУСКА — ЕТИМОЛОГІЯ

туск «туга, смуток СУМ; неспокій, страх, боязливість, пригніченість Нед»

очевидно, псл. [tuskъ] ‹ *tousk-, пов’язане чергуванням голосних з tъska (‹ *tŭska) «туга, смуток», відбитим у [то́ска́, тоск, тоскува́ти];
пор. ч. stýská (‹ псл. *stūsk-) se mi «мені сумно», stýskati si «скаржитися», вл. mi so styska «я сумую, мені нудно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ту́ска́ «тс.»
тускува́ти «тужити»
ту́сок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mi so styska «я сумую, мені нудно» верхньолужицька
tuskъ праслов’янська
*tŭska «туга, смуток» праслов’янська
*tousk- праслов’янська
tъska праслов’янська
*stūsk- праслов’янська
то́ска́ українська
тоск українська
тоскува́ти українська
stýská se mi «мені сумно» (‹ псл. *stūsk-) чеська
stýskati si «скаржитися» чеська

ту́склий «тьмяний; [мутний, слабий; смутний Нед]»

псл. tusk- «темнота»;
споріднене з днн. thiustri «смутний», дфриз. thiūstere, дангл. ðiestre (þystre), снідерл. duuster «тс.» (герм. *þiustria), вірм. t‘uχ «чорний, коричневий, темний»;
р. ту́склый, [туск] «туман, темнота», ту́скнуть, тускне́ть, схв. на̀туштити се «захмаритися», сту̏штити се «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тусклі́ти
ту́скло
тускні́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
t'uχ «чорний, коричневий, темний» вірменська
*þiustria германські
ðiestre (þystre) давньоанглійська
þystre давньоанглійська
thiustri «смутний» давньонижньонімецька
thiūstere давньофризька
tusk- «темнота» праслов’янська
ту́склый російська
туск «туман, темнота» російська
ту́скнуть російська
тускне́ть російська
на̀туштити се «захмаритися» сербохорватська
сту̏штити се «тс.» сербохорватська
duuster «тс.» (герм. *þiustria) середньонідерландська

ту́хнути «псуватися, робитися несвіжим»

залишки первинних звукових форм вбачаються в ч. [duchnút] «протухати», слц. [dušet’, dušit’] «тс.» (Machek ESJČ 660);
припускається зв’язок з р. [туск] «туман; темрява», ту́склый «тьмяний», схв. nàtuštiti se «захмаритися» або з лит. tausýtis «стихати, заспокоюватися», лтс. tusêt «задихатися, зітхати, стогнати», tusnât «важко дихати» (Schuster-Šewc 1555–1556);
реконструювалась для всіх випадків єдина основа tǫx- без відповідників у інших індоєвропейських мовах (Skok III 520);
основа tux- (tъх-) вважалася вихідною, а tǫx- вторинною (Фасмер IV 89, 128; Brückner 570);
пов’язувалося (Преобр. Вып. последний 23–24) з tuxnǫti «гаснути (горіти без полум’я, злежуватися)»;
задовільної етимології не має;
псл. tuxnǫti / tǫxnǫti;
р. ту́хнуть «псуватися», тухлый, [то́хлый] «тухлий», [то́хнуть] «дохнути (про риб)», бр. ту́хнуць «протухати», [тхлі́ць] «давати зіпсуватися», п. tęchnąć «тухнути, псуватися», stęchły «протухлий», ч. tuchnouti «протухати», слц. tuchnút’ «тс.», вл. tychnyć «ставати тухлим», tuch «сморід», stuchły «стухлий», нл. stuchły «тс.», схв. ту̏хнути «псуватися, протухати», слн. tohnéti «тс.», otóhlica «духота, спека», zatóhel «тухлий, затхлий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

притуха́ти
приту́хлий
приту́хти
протуха́ти
проту́хлий
сту́хлий
сту́хлиця «вид цвілі»
сту́хлість «запах тухлятини»
стухля́тина
тухи́ня «гниле болото»
ту́хлий
тухлина́ «сморід»
ту́хлість «гниль; сморід»
тухлува́тий
тухля́тина «зіпсований продукт; різкий запах протухлого продукту»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́хнуць «протухати» білоруська
тхлі́ць «давати зіпсуватися» білоруська
tychnyć «ставати тухлим»«сморід»«стухлий» верхньолужицька
tuch «ставати тухлим»«сморід»«стухлий» верхньолужицька
stuchły «ставати тухлим»«сморід»«стухлий» верхньолужицька
tusêt «задихатися, зітхати, стогнати» латиська
tusnât «важко дихати» латиська
tausýtis «стихати, заспокоюватися» литовська
stuchły «тс.» нижньолужицька
tęchnąć «тухнути, псуватися»«протухлий» польська
stęchły «тухнути, псуватися»«протухлий» польська
tǫx- праслов’янська
tux- (tъх-) праслов’янська
tǫx- праслов’янська
tъх- праслов’янська
tuxnǫti «гаснути (горіти без полум’я, злежуватися)» праслов’янська
tuxnǫti / tǫxnǫti праслов’янська
туск «туман; темрява» російська
ту́склый «тьмяний» російська
ту́хнуть «псуватися» російська
тухлый російська
то́хлый «тухлий» російська
то́хнуть «дохнути (про риб)» російська
nàtuštiti se «захмаритися» сербохорватська
ту̏хнути «псуватися, протухати» сербохорватська
dušet' «тс.» словацька
dušit' словацька
tuchnút' «тс.» словацька
tohnéti «тс.»«духота, спека»«тухлий, затхлий» словенська
otóhlica «тс.»«духота, спека»«тухлий, затхлий» словенська
zatóhel «тс.»«духота, спека»«тухлий, затхлий» словенська
duchnút «протухати» чеська
tuchnouti «протухати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України