ТУРУНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
туру́н «жужелиця, Carabus Thoms.; [тарган чорний, Blatta orientalis Нед]» (ент.)
неясне;
можливо, пов’язане з тарга́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тура́н
«жужелиця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарга́н | українська |
ту́ркавка «горлиця звичайна, Streptopelia turtur L. Шарл (Columba turtur L.)» (орн.)
звуконаслідувальні утворення, похідні від вигуку, що імітує звуки горлиці або дикого голуба;
подібні назви голуба властиві й іншим мовам, пор. лат. turtur, нар.-лат. turturella, нвн. Turteltaube, дангл. turtur(e), turtle, turtla, англ. turtle, дісл. turture;
р. [турлу́шка] «горлиця», [турлы́шка] «тс.», [туру] (виг.), [турлу́, турлы́] «тс.», бр. ту́ркаўка «дикий голуб», п. turkawka «голуб, Turtur aurita», [trukawka] «тс.», turkot «голуб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тур
(вигук для відтворення крику горлиці)
туріючка
ту́ркавчин
«властивий горлиці»
ту́ркалка
туркалко
ту́ркало
турка́ч
«тс.»
ту́ркіт
«чубатий, волохатий голуб, який відзначається туркотанням; звуки, які видає голуб, горлиця»
ту́ркічка
«горлиця»
ту́ркот
«голуб з волохатими лапами, Columba tympanisans»
ту́ркотень
«припутень, Columba palumbus L.»
ту́ркочка
«горлиця»
турку́н
«горлиця Нед, Дейн; припутень Дейн; голуб-синяк, Columba oenas L. Дейн»
ту́ркут
«туркіт»
(голуб)
ту́рлица
«горлиця»
турлу́шка
«горлиця звичайна»
турок
ту́ртавка
«тс.»
ту́рталка
«Turtur auritus»
ту́ртош
«горлиця»
турун
«припутень»
турча́нка
«горлиця звичайна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| turtle | англійська |
| ту́ркаўка «дикий голуб» | білоруська |
| turtur(e) | давньоанглійська |
| turtle | давньоанглійська |
| turtla | давньоанглійська |
| turture | давньоісландська |
| turtur | латинська |
| turturella | народнолатинська |
| Turteltaube | нововерхньонімецька |
| turkawka «голуб, Turtur aurita» | польська |
| trukawka «тс.»«голуб» | польська |
| turkot «тс.»«голуб» | польська |
| турлу́шка «горлиця» | російська |
| турлы́шка «тс.» | російська |
| туру (виг.) | російська |
| турлу́ | російська |
| турлы́ «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України