ТУРМАН — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятої етимології не має;

зіставляється (Фасмер IV 124) з р. [турлы́шка (турлу́шка)] «горлиця», турлы́кать «воркувати, трубити», словами звуконаслідувального походження;

припускається (Преобр. Вып. последний 20) можливість запозичення книжним шляхом із західноєвропейських мов і зіставляється з нім. Turtel (taube), фр. tourtre, tourterelle, tourtereau, англ. turtle, джерелом яких є лат. turtur звуконаслідувального походження;

варта уваги і гіпотеза (Горяева 380; Преобр. тж) про зв’язок з фр. tourner «вертіти», іт. tornare, гр. τορνεύειν «тс.» (через форму *турмант від дієприкметника tournant «той, що крутиться»), зважаючи на те, що, злетівши вгору, цей голуб кілька разів перевертається через голову, ніби падаючи, а потім знову піднімається вгору;

в такому разі назва мотивована не голосом птаха, а його поведінкою;

р. ту́рма́н, бр. ту́рман;