ТУРМА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з румунської мови;

рум. túrmă «отара», як і алб. turmё, trumё «купа, велика кількість», сгр. του̃ρμα «невеликий загін кінноти», походить від лат. turma «ескадрон; натовп», спорідненого з дангл. þrym «натовп», дісл. þrymr «галас»;

п. turma «велика кількість, купа, громада», болг. діал. м. ту́рма «натовп, ватага», схв. ту̀рма «караван, процесія, хід; загін, група, партія», слн. [turma] «зграя»;

традиційно вважається запозиченим через посередництво польської мови із середньоверхньонімецької;

свн. turm (нвн. Turm) «башта, вежа», як і свн. turn, дат.-норв. tårn, шв. torn «тс.», очевидно, походить від фр. ст. *torn, що виникло з лат. turris «башта, вежа» (зн. в. turrim, рідше turrem), яке зводиться до гр. τύρρις, τύρσις «тс.»;

разом з тим існує думка (Шипова 341; Räsänen Versuch 506–507; Neuphilol. Mitt. 1946, 114) про походження др. тюрма від дтюрк. *türmä «темниця», похідного від tür «класти» і спорідненого з тат. törmä «тюрма», алт. кирг. türmö «тс.», хоча допускається можливість запозичення дтюрк. *türmä з давньоруської мови (Черных II 277–278);

р. тюрьма́, бр. турма́, [цюрма́], др. тюрма, п. turma;