ТУПАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́па́ти «бити ногами об землю; ходити, бути на ногах; топтатися»

псл. tupati, [tǫpati] «стукати ногами, ступати; бігти риссю»;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до topati, tepati;
недостатньо обґрунтоване припущення (Преобр. Вып. последний 18) про походження р. [ту́пать] від ступа́ть;
р. [ту́пать], бр. ту́паць, п. tupać, ст. tępać, вл. tupać, нл. tupaś, болг. ту́пам «бити, стукати, тупати», м. тупа «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нату́пати «залишити сліди бруду, натоптати; тупаючи ногами, пригрозити»
нату́патися «багато ходячи, стомитися»
натупота́тися
натупоті́тися
натупцюва́тися
пі́дтупцем
топчак «тс.»
туп
туп-туп
тупа́ «хода; крок; стукіт копит»
ту́пало «людина, що тупає»
тупани́на «часте тупання або тупання багатьох»
тупанки́ (взуття)
ту́пання
ту́пі (вигук, яким підбадьорюють дітей ставати на ноги)
ту́пінь «тупіт»
ту́піньки «тс.»
ту́піт
ту́пкати «переступати з ноги на ногу на одному місці; [тупати; безпідставно звинувачувати, обмовляти Нед, Пі, Шейк, клопотати]»
ту́пко «негрузько»
тупкува́ти «клопотати; доглядати»
ту́пнути
тупону́ти
ту́пот «тупіт»
тупота́ння
тупота́ти «часто тупати; [швидко бігти Нед, Шейк]»
тупоті́ння
тупоті́ти «тс.»
тупотня́
тупо́тня́ва
туптанка «тупіт»
ту́пу́-ту́пу́
тупцюва́ння
тупцюва́ти
тупцюва́тися
ту́пцяння
ту́пцяти «тупцювáти; [ходити туди й сюди; дріботіти Нед]»
ту́пцятися
тупча́к «вітряк з кінним приводом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́паць білоруська
ту́пам «бити, стукати, тупати» болгарська
tupać верхньолужицька
тупа «тс.» македонська
tupaś нижньолужицька
tupać польська
tępać (ст.) польська
tupati праслов’янська
tǫpati «стукати ногами, ступати; бігти риссю» праслов’янська
tepati праслов’янська
topati праслов’янська
ту́пать російська
ступа́ть російська
ту́пать російська

ду́бати «тупати»

дзвінкий варіант звуконаслідувального дієслова ту́пати, можливо, викликаний впливом форм словацької мови;
слц. dubiť «тупати, танцювати», dupať, dupkať, dupnuť «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ду́бит «кінський тупіт»
ду́бкати
дубни́ти
ду́бнути
дубони́ти «тс.»
здубоні́ти «затупотіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dubiť «тупати, танцювати»«тс.» словацька
dupať «тупати, танцювати»«тс.» словацька
dupkať «тупати, танцювати»«тс.» словацька
dupnuť «тупати, танцювати»«тс.» словацька
ту́пати ?

ліноти́п «друкарська машина, що відливає набір цілими рядками»

англ. line «лінія» походить від лат. līnea (звідки й укр. лі́нія), прийменник of «з, від» споріднений з нвн. ab «від», лат. ab, гр. ἀπό «геть, від», іменник type «штамп, відбиток, літера» походить від гр. τόπος «відбиток», пов’язаного з τύπτω «стукаю, б’ю», спорідненим з дінд. prastumpati «стукае», укр. то́пати, ту́пати;
англ. linotype «тс.» утворене на основі словосполучення line-of-type;
запозичено з англійської мови, можливо, через посередництво німецької чи французької (н. Linotype, фр. linotype);
р. болг. линотйп, бр. лінаты́п, п. ч. слц. linotyp, схв. лȕнотӣп, слн. linotype, linotaip;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лінотипі́ст
ліноти́пія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
of англійська
type англійська
linotype «тс.» англійська
лінаты́п білоруська
линоти́п болгарська
τύπτω «стукаю, б’ю» грецька
ἀπό грецька
τόπος грецька
prastumpati «стукае» давньоіндійська
līnea (звідки й укр. лі́нія) латинська
ab латинська
Linotype німецька
ab нововерхньонімецька
linotyp польська
линоти́п російська
лȕнотӣп сербохорватська
linotyp словацька
linotype словенська
linotaip словенська
то́пати українська
лі́нія українська
linotype французька
linotyp чеська
ту́пати ?

тю́пати «бігти дрібною риссю; швидко йти або повільно бігти; йти повільно, плентатися»

білоруські форми зіставляються з лит. čiupénti «повільно йти»;
пом’якшення початкового приголосного, на думку Махека, відображає «дрібність» дії;
афективне звуконаслідувальне утворення, пов’язане з ту́пати;
бр. цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти», цю́пацца «падати; повільно працювати», [цю́піць] «кришити», цюп (вигук, що спонукає дитину ходити), цю́пка «дитина, що починає ходити», п. ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти», ч. [t’upat] «дрібно сікти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натю́пати «набігати, дістати»
пі́дтюпки
підтю́пувати «рухатися підтюпцем, підбігцем»
пі́дтюпцем
тюп (виг.)
тюп-тюп
тюпака́ «підбігцем»
тюпако́м «тс.»
тюпа́чити
тюпа́шити «тс.»
тю́пки «нешвидким бігом, дрібною риссю»
тюпори́ти «плентатися»
тюпоті́ти «швидко йти Г; дріботіти Нед»
тю́пце́м «тс.»
тюпцювати
тюпцяти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти» білоруська
цю́пацца «падати; повільно працювати» білоруська
цю́піць «кришити» білоруська
цюп (вигук, що спонукає дитину ходити) білоруська
цю́пка «дитина, що починає ходити» білоруська
čiupénti «повільно йти» литовська
ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти» польська
ту́пати українська
t'upat «дрібно сікти» чеська

цуп «вигук, що позначає швидку дію, хапання, удар»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до туп, ту́пати;
неприйнятні пов’язання з н. zupfen «смикати» (Шелудько 53) та зіставлення з п. сuрnąć «припасти до землі» (Sławski I 110);
бр. цуп, п. сuр, сuрnąć «тупнути», ч. сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні», cupati, cupnouti «падати» (з дерева, про плоди), слц. cupat’ «тупотіти», схв. цу̏пкати «підстрибувати», болг. [цупа́р] «вигук на позначення удару», м. цупка «підстрибує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оцу́пнути «задубіти»
оцу́пти «тс.»
цупа́н «щиголь; удар по лобу»
цу́пати «тупати»
цу́пити «хапати, тягти; красти»
цу́пкати «тупотіти»
цу́пки́й
цю́пати «цілувати Г; дріботіти Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цуп білоруська
цупа́р «вигук на позначення удару» болгарська
цупка «підстрибує» македонська
zupfen «смикати» німецька
сuрnąć «припасти до землі» польська
сuр польська
пкати «підстрибувати» сербохорватська
cupat' «тупотіти» словацька
сuрnąć «тупнути» українська
сuр «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) чеська
cupati «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) чеська
cupnouti «вигук, що відтворює звук при ступанні»«падати» (з дерева, про плоди) чеська
туп ?
ту́пати ?

цю́пати «цілувати» (дит.)

звуконаслідувальне утворення, подібне до дзю́бати, ту́пати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́пка «поцілунок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзю́бати ?
ту́пати ?

цю́пати «цюкати; тупати; дріботіти ногами»

утворення звуконаслідувального характеру;
до словотвору пор. дзю́бати, ту́пати;
бр. [цю́паць] «боязко ступати (про дитину)» Hocович, [цюп] «вигук, що спонукає дитину ходити; вигук, що імітує легке падіння», п. сіuраć «цюкати», ч. cupati «тупати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цюпота́ти
цюпоті́ти «тс.; лепетати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цю́паць «боязко ступати (про дитину)» білоруська
сіuраć «цюкати» польська
цюп «вигук, що спонукає дитину ходити; вигук, що імітує легке падіння» українська
cupati «тупати» чеська
дзю́бати ?
ту́пати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України