ТУМБОЧОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́мба «стовпчик біля дороги; кругла споруда для наклеювання афіш, оголошень; невелика шафка»
запозичення з німецької мови;
н. Túmbe «могила, труна, яма» через пізньолат. tumba «могила» зводиться до гр. τύμβος «пагорб; могильний курган», спорідненого з лат. tumulus «пагорб», двн. dūmo, нвн. Daumen «великий палець»;
р. бр. ту́мба «стовпчик; підставка; шафка», п. ч. слц. tumba «саркофаг», болг. ту́мба «натовп, ватага; (заст.) пагорб», м. тумба «гірка, пагорб, замет», схв. tȗnba «могила», слн. túmba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́мбочка
«невелика шафка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ту́мба «стовпчик; підставка; шафка» | білоруська |
ту́мба «натовп, ватага; (заст.) пагорб» | болгарська |
τύμβος «пагорб; могильний курган» | грецька |
dūmo | давньоверхньонімецька |
tumulus «пагорб» | латинська |
тумба «гірка, пагорб, замет» | македонська |
Túmbe «могила, труна, яма» | німецька |
Daumen «великий палець» | нововерхньонімецька |
tumba «могила» | пізньолатинська |
tumba «саркофаг» | польська |
ту́мба «стовпчик; підставка; шафка» | російська |
tȗnba «могила» | сербохорватська |
tumba «саркофаг» | словацька |
túmba | словенська |
tumba «саркофаг» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України