ТУМАННОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́ма́н «імла; дурень СУМ, Нед; [весняна хороводна гра; сорт темношкірих кавунів]»
запозичення з тюркських мов;
чаг. кирг. балкар. кар. узб. ног. як. туман «туман, морок», тат. башк. томан, каз. туман «тс.», тур. duman «дим, туман, курява», аз. ккалп. туркм. думак «туман» виводяться від тюрк. tum(a)- «обволікатися, окутуватися»;
припускається також, що джерелом південнотюркських форм з початковим d (д) є індоєвропейські мови (пор. перс. dūd : dūdmān «дим, кіптява», ав. dunman- «туман», dvąnman- «хмара»);
р. тума́н (атмосферне явище), бр. тума́н «тс.; [темна, неосвічена людина]», п. tuman «тс.; курява»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натума́нити
«наварити, приготувати багато їжі, іноді несмачної»
(Чернігівщина)
потумани́ти
«швидко піти; обдурити»
притума́нений
притума́нити
стумані́лий
тумани́ско
«дурень»
тумани́ти
тума́ни́тися
тумани́ще
«блукаючий вогонь, оманливе світло»
тумані́ти
«ставати туманним; чманіти, дуріти [виднітися здалеку Нед; сидіти бездіяльно Нед]»
тума́нний
тума́нність
туманова́тий
«недоумкуватий О; дурнуватий Ме»
туманува́тий
«тс.»
тума́ньство
«обман»
туманя́рство
«шарлатанство»
туманя́рський
«шарлатанський»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
dunman- | авестійська |
dvąnman- | авестійська |
думак «туман» | азербайджанська |
туман «туман, морок» | балкарська |
томан | башкирська |
тума́н «тс.; [темна, неосвічена людина]» | білоруська |
туман «тс.» | казахська |
туман «туман, морок» | караїмська |
думак «туман» | каракалпакська |
туман «туман, морок» | киргизька |
туман «туман, морок» | ногайська |
dūd | перська |
dūdmān | перська |
tuman «тс.; курява» | польська |
тума́н (атмосферне явище) | російська |
томан | татарська |
duman «дим, туман, курява» | турецька |
думак «туман» | туркменська |
tum(a)- «обволікатися, окутуватися» | тюркські |
туман «туман, морок» | узбецька |
туман «туман, морок» | чагатайська |
туман «туман, морок» | якутська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України