ТУМАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тума́к «стусан, штовхан»

можливо, пов’язане з товкма́чити «бити, колотити»;
зіставлення з лит. stùmti «штовхати» (Потебня РФВ 4, 213; Горяев 380) сумнівне;
неясне;
р. тума́к «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stùmti «штовхати» литовська
тума́к «тс.» російська
товкма́чити «бити, колотити» українська

тума́к «хутряна шапка»

р. [тума́к] «малахай, шапка-вушанка» може бути виведене від каз. тумак (тымак) «тс.»;
запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тумак «тс.» (тымак) казахська
тымак казахська
тума́к «малахай, шапка-вушанка» російська

доту́матися «додуматися»

неясне;
можливо, результат контамінації дієслова доду́матися і іменника [тума́] «обман, одурманення, засліплення» або тума́к «штовхан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доту́мкати «тс.; збагнути, зрозуміти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
доду́матися ?
тума́к «штовхан» ?
тума́ «обман, одурманення, засліплення» ?

тума́ «людина, у якої один із батьків турок або татарин, а другий -- українець; [метис, гібрид, помісь Нед]; темна хмара; похмура людина; [одурманення, обман Нед; оціпеніння, привид Шейк; спокусник Нед; тварина змішаної породи]»

можливе припущення про збіг у цих словах семантики слів різного походження (пор. тума́н, нвн. Dumme «дурень»);
припускається можливість іншомовного (тюркського) походження (пор. тат. тӯма «приплід, нащадок», уйг. чаг. тат. тумак «зимова шапка, малахай», узб. тумок «тс.»);
певної етимології не має;
р. [тума́] «метис, напівросіянин, напівтатарин», [тума́к] «метис; підфарбований заєць; сибірський тхір; недоумкуватий», бр. [тума́к] «куниця; тупа, неосвічена, нерозвинена людина», п. tumak «куниця» (з рос.), tumaki мн. «хутро з куниці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́стум «затишне, відлюдне місце»
підту́мок «помісь»
про́стумки «перехід тіней»
сту́ма «напівморок»
тум «домашня тварина поліпшеної породи»
тума́к «помісь зайця сірого (русака) і зайця біляка; фарбоване хутро зайця; куниця лісова, Martes martes L. Нед; висохле, почорніле яйце Л»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тума́к «куниця; тупа, неосвічена, нерозвинена людина» білоруська
Dumme нововерхньонімецька
tumak «куниця»«хутро з куниці»рос.), tumaki мн. польська
tumaki польська
тума́ «метис, напівросіянин, напівтатарин» російська
тума́к «метис; підфарбований заєць; сибірський тхір; недоумкуватий» російська
тӯма татарська
тумак татарська
тумок узбецька
тумак уйгурська
тума́н українська
тумак чагатайська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України