ТУЛІЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ту́лій (хімічний елемент, метал)
адаптована наукова назва нлат. thulium, утворена на основі лат. Thule (гр. өούλη) «напівлегендарна країна, що в давнину вважалася північним краєм землі; Скандинавія»;
р. болг. ту́лий, бр. ту́лій, п. tul, ч. thulium, слц. tulium, схв. тулиjум, слн. túlij;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́лій | білоруська |
| ту́лий | болгарська |
| өούλη | грецька |
| Thule «напівлегендарна країна, що в давнину вважалася північним краєм землі; Скандинавія» (гр. Þούλη) | латинська |
| thulium | новолатинська |
| tul | польська |
| ту́лий | російська |
| тулиjум | сербохорватська |
| tulium | словацька |
| túlij | словенська |
| thulium | чеська |
тулі́й «молоде перо птахів, ще з кров’ю»
не зовсім ясне;
можливо, псл. [tulěja] «трубка», пов’язане з псл. tulъ «сагайдак», tuliti «гнути, притискати»;
може бути зіставлене також з снн. tulle «трубка», свн. tülle, двн. tulli «трубка, особливо стріли або списа», нвн. Tülle «носик (чайника); трубка (підсвічника); втулка, насадка», при цьому припускається як можливість походження їх зі слов’янського джерела (Machek ESJČ 648), так і навпаки, зведення до них слов’янських слів (Schuster-Šewc 1557);
р. ту́лка «втулка; трубка, яка вставляється в щось», п. tuleja «трубка», tulejka, [tulja] «лійка; сагайдак», [tulejek] «тс.», [tulej] «залізна оправа люшні при колесі», [tuleja, tulija, tulijka] «тс.», ч. [tulejka] «трубка», [tulaj(ka), tul’aj(ka)], ст. tulej «тс.», слц. tul’ajka «трубка; втулка; залізна частина списа», вл. tulawa «сопілка з вербової кори», нл. tulta «втулка, насадка, трубка», схв. ту̀ла̄йка «трубочка», тула̀jица «тонка трубочка; дудка», слн. tuljáva «коротка трубка; шпулька; круглий отвір; трубка для насадки на палку; [основа пташиного пера]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тулі́йка
«нижня частина рогу від основи його»
тулі́йки
«дрібне пір’я в курей, яке не можна вискубати»
тулі́я
«металева трубка, в яку вставляється дерев’яна ручка (у лопаті, багрі та ін.)»
туля́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tulawa «сопілка з вербової кори» | верхньолужицька |
| tulli «трубка, особливо стріли або списа» | давньоверхньонімецька |
| tulta «втулка, насадка, трубка» | нижньолужицька |
| Tülle «носик (чайника); трубка (підсвічника); втулка, насадка» | нововерхньонімецька |
| tuleja «трубка» | польська |
| tulejka «трубка» | польська |
| tulja «лійка; сагайдак» | польська |
| tulejek «тс.» | польська |
| tulej «залізна оправа люшні при колесі» | польська |
| tuleja «тс.» | польська |
| tulija «тс.» | польська |
| tulijka «тс.» | польська |
| tulěja «трубка» | праслов’янська |
| tulъ «сагайдак» | праслов’янська |
| tuliti «гнути, притискати» | праслов’янська |
| ту́лка «втулка; трубка, яка вставляється в щось» | російська |
| ту̀ла̄йка «трубочка» | сербохорватська |
| тула̀jица «тонка трубочка; дудка» | сербохорватська |
| tülle | середньоверхньнімецька |
| tulle «трубка» | середньонижньонімецька |
| tul'ajka «трубка; втулка; залізна частина списа» | словацька |
| tuljáva «коротка трубка; шпулька; круглий отвір; трубка для насадки на палку; [основа пташиного пера]» | словенська |
| tulejka «трубка» | чеська |
| tulaj(ka) | чеська |
| tul'aj(ka) | чеська |
| tulej «тс.» (ст.) | чеська |
тул «вид головного убору, шапка, картуз»
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з тули́ти або з свн. tülle «трубка», нвн. Tülle, двн. tulli «тс.»;
р. тулья́, схв. ту́љак, ту́љац «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тулія́
«верхня частина капелюха, шапки»
(з рос.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tulli «тс.» | давньоверхньонімецька |
| Tülle | нововерхньонімецька |
| тулья́ | російська |
| ту́љак | сербохорватська |
| ту́љац «тс.» | сербохорватська |
| tülle «трубка» | середньоверхньнімецька |
| тули́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України