ТУЛІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

адаптована наукова назва нлат. thulium, утворена на основі лат. Thule (гр. өούλη) «напівлегендарна країна, що в давнину вважалася північним краєм землі; Скандинавія»;

р. болг. ту́лий, бр. ту́лій, п. tul, ч. thulium, слц. tulium, схв. тулиjум, слн. túlij;

не зовсім ясне;

можливо, псл. [tulěja] «трубка», пов’язане з псл. tulъ «сагайдак», tuliti «гнути, притискати»;

може бути зіставлене також з снн. tulle «трубка», свн. tülle, двн. tulli «трубка, особливо стріли або списа», нвн. Tülle «носик (чайника); трубка (підсвічника); втулка, насадка», при цьому припускається як можливість походження їх зі слов’янського джерела (Machek ESJČ 648), так і навпаки, зведення до них слов’янських слів (Schuster-Šewc 1557);

р. ту́лка «втулка; трубка, яка вставляється в щось», п. tuleja «трубка», tulejka, [tulja] «лійка; сагайдак», [tulejek] «тс.», [tulej] «залізна оправа люшні при колесі», [tuleja, tulija, tulijka] «тс.», ч. [tulejka] «трубка», [tulaj(ka), tul’aj(ka)], ст. tulej «тс.», слц. tul’ajka «трубка; втулка; залізна частина списа», вл. tulawa «сопілка з вербової кори», нл. tulta «втулка, насадка, трубка», схв. ту̀ла̄йка «трубочка», тула̀jица «тонка трубочка; дудка», слн. tuljáva «коротка трубка; шпулька; круглий отвір; трубка для насадки на палку; [основа пташиного пера]»;

не зовсім ясне;

може бути пов’язане з тули́ти або з свн. tülle «трубка», нвн. Tülle, двн. tulli «тс.»;

р. тулья́, схв. ту́љак, ту́љац «тс.»;