ТУЛУПАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тулу́п «кожух; [козяча шкіра, знята цілою і використовувана як мішок Нед]»
очевидно, запозичення з тюркських мов;
зіставляється з кирг. тулуп «мішок із шкіри двомісячного ягняти», крим.-тат. тулуп «мішок; кисет», кирг. тулуп «шкіра ягняти, знята цілком», каз. тулып «опудало; шкіра теляти, набита сіном, яку ставлять перед коровою, коли її доять (замість подохлого теляти)»;
р. тулу́п «кожух», бр. [тулу́п, ту́лап] «тс.», [тулу́пам] (присл.) «цілком», п. tułup «кожух» (з рос.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тулу́п | білоруська |
ту́лап «тс.» | білоруська |
тулу́пам «цілком» (присл.) | білоруська |
тулып «опудало; шкіра теляти, набита сіном, яку ставлять перед коровою, коли її доять (замість подохлого теляти)» | казахська |
тулуп «мішок із шкіри двомісячного ягняти» | киргизька |
тулуп «шкіра ягняти, знята цілком» | киргизька |
тулуп «мішок; кисет» | кримсько-татарська |
tułup «кожух» (з рос.) | польська |
тулу́п «кожух» | російська |
ту́луб «тіло людини або тварини; [кожух Нед]»
єдиної етимології не має;
існує думка (Mikl. EW 365) про тюркське походження цих слів, які зіставляються з чаг. тулб «шкіряний мішок», спорідненим з тат. каз. алт. телеут. тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури»;
припускається також можливість генетичного зв’язку з тул, тули́ти через псл. tul- (‹*toul-) або контамінації запозиченого з тюркських мов слова з тул;
р. ту́ловище «тулуб», [ту́ло, ту́лово], бр. ту́лава, ту́лаў, [ту́лува, ту́лобішчэ] «тс.», [ту́лоб, ту́луб, то́луб] «тс.; великий довгий кожух; основа виробу (постола, ятера)», п. tułów, болг. туло́вище (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
то́луб
толубе́ць
«тс.»
то́луп
ту́лоб
«тулуб»
туло́вище
«тс.»
тулуб'я́стий
«тс.»
тулуба́стий
«як мішок, без талії (про кожух, свитку)»
тулу́бах
«пиріг, з якого виколупана начинка»
(жарт.)
тулубе́ць
«зменш. до ту́луб; [зовнішня оболонка]»
ту́лубок
«зменш. до тулуб»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» | алтайська |
ту́лава | білоруська |
ту́лаў | білоруська |
ту́лува | білоруська |
ту́лобішчэ «тс.» | білоруська |
ту́лоб | білоруська |
ту́луб | білоруська |
то́луб «тс.; великий довгий кожух; основа виробу (постола, ятера)» | білоруська |
туло́вище (з рос.) | болгарська |
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» | казахська |
tułów | польська |
tul- (‹*toul-) | праслов’янська |
*toul- | праслов’янська |
ту́ловище «тулуб» | російська |
ту́ло | російська |
ту́лово | російська |
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» | татарська |
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» | телеутський |
тул | українська |
тули́ти | українська |
тулб «шкіряний мішок» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України