ТУЛУПАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

тулу́п «кожух; [козяча шкіра, знята цілою і використовувана як мішок Нед]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;
зіставляється з кирг. тулуп «мішок із шкіри двомісячного ягняти», крим.-тат. тулуп «мішок; кисет», кирг. тулуп «шкіра ягняти, знята цілком», каз. тулып «опудало; шкіра теляти, набита сіном, яку ставлять перед коровою, коли її доять (замість подохлого теляти)»;
р. тулу́п «кожух», бр. [тулу́п, ту́лап] «тс.», [тулу́пам] (присл.) «цілком», п. tułup «кожух» (з рос.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тулу́п білоруська
ту́лап «тс.» білоруська
тулу́пам «цілком» (присл.) білоруська
тулып «опудало; шкіра теляти, набита сіном, яку ставлять перед коровою, коли її доять (замість подохлого теляти)» казахська
тулуп «мішок із шкіри двомісячного ягняти» киргизька
тулуп «шкіра ягняти, знята цілком» киргизька
тулуп «мішок; кисет» кримсько-татарська
tułup «кожух»рос.) польська
тулу́п «кожух» російська

ту́луб «тіло людини або тварини; [кожух Нед]»

єдиної етимології не має;
існує думка (Mikl. EW 365) про тюркське походження цих слів, які зіставляються з чаг. тулб «шкіряний мішок», спорідненим з тат. каз. алт. телеут. тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури»;
припускається також можливість генетичного зв’язку з тул, тули́ти через псл. tul- (‹*toul-) або контамінації запозиченого з тюркських мов слова з тул;
р. ту́ловище «тулуб», [ту́ло, ту́лово], бр. ту́лава, ту́лаў, [ту́лува, ту́лобішчэ] «тс.», [ту́лоб, ту́луб, то́луб] «тс.; великий довгий кожух; основа виробу (постола, ятера)», п. tułów, болг. туло́вищерос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

то́луб
толубе́ць «тс.»
то́луп
ту́лоб «тулуб»
туло́вище «тс.»
тулуб'я́стий «тс.»
тулуба́стий «як мішок, без талії (про кожух, свитку)»
тулу́бах «пиріг, з якого виколупана начинка» (жарт.)
тулубе́ць «зменш. до ту́луб; [зовнішня оболонка]»
ту́лубок «зменш. до тулуб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» алтайська
ту́лава білоруська
ту́лаў білоруська
ту́лува білоруська
ту́лобішчэ «тс.» білоруська
ту́лоб білоруська
ту́луб білоруська
то́луб «тс.; великий довгий кожух; основа виробу (постола, ятера)» білоруська
туло́вищерос.) болгарська
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» казахська
tułów польська
tul- (‹*toul-) праслов’янська
*toul- праслов’янська
ту́ловище «тулуб» російська
ту́ло російська
ту́лово російська
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» татарська
тулуп «шкіряний мішок без шва з однієї шкури» телеутський
тул українська
тули́ти українська
тулб «шкіряний мішок» чагатайська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України