ТУК — ЕТИМОЛОГІЯ

тук «жир, сало; перегній; мінеральні добрива; [родючість, достаток; жир зі смаженого сала; бараняче сало, лій Л]»

псл. tukъ «жир», похідне від tyti «гладшати, набухати»;
споріднене з лит. táukas «шматок сала; живіт», лтс. tàuks «жирний, вгодований», прус. taukis «сало», дісл. þjó «стегно», дангл. ðeоh «тс.», двн. dioh «жир»;
іє. *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути»;
р. тук «жир», бр. тук «розтоплений жир», др. тукъ «жир, сало», п. ч. слц. вл. нл. tuk, болг. м. тук, схв. [ту̏к, ту̑к] «тс.», слн. [túčа] «жир», стсл. тоучьнъ «гладкий, жирний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тик
ток «жир зі смаженого сала; лій»
туков'ять «гладка опасиста людина»
тукови́тий «жирний»
ту́чи́ти «робити гладким, відгодовувати СУМ, Нед; [плекати, пестити О]»
ту́читися «робитися гладким, жирним»
ту́чни́й
тучня́к «мінеральні добрива»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тук «розтоплений жир» білоруська
тук болгарська
tuk верхньолужицька
ðeоh «тс.» давньоанглійська
dioh «жир» давньоверхньонімецька
þjó «стегно» давньоісландська
тукъ «жир, сало» давньоруська
*tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути» індоєвропейська
tàuks «жирний, вгодований» латиська
táukas «шматок сала; живіт» литовська
тук македонська
tuk нижньолужицька
tuk польська
tukъ «жир» праслов’янська
tyti «гладшати, набухати» праслов’янська
taukis «сало» прусська
тук «жир» російська
ту̏к сербохорватська
ту̑к «тс.» сербохорватська
tuk словацька
túčа «жир» словенська
тоучьнъ «гладкий, жирний» старослов’янська
tuk чеська

тук (вигук для передачі коротких стуків)

пор. р. ти́кать «цокати (про годинник)», нім. ticken «тс.»;
звуконаслідувальне утворення;
р. тук-тук, ту́кать, бр. ту́каць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тук-тук
ту́канє «удар голови об голову»
ту́кати «стукати»
туки-туки «тс.»
ту́кнути
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́каць білоруська
ticken «тс.» німецька
ти́кать «цокати (про годинник)» російська
тук-тук російська
ту́кать російська

ту́ша́ «оббіловане й випатране тіло забитої тварини; велике, гладке тіло людини; [м’ясо; товщина, повнота; надута, пихата людина Нед]»

зіставляється також як запозичення з тат. башк. тΥш «груди; грудинка», уйг. тѳш, каз. тѳс, узб. тўш, аз. туркм. дѳш «тс.», тур. döş «бік; передня частина туші» (Шипова 338; Дмитриев 547–548);
висловлюється гіпотеза про зв’язок з то́щий від іє. *teus- «пустий, порожній» (Черных II 274);
єдиної етимології не має;
пов’язується з тук, ти́ти (Преобр. Вып. последний 24; Горяев 381; Brückner 585, 587);
припускається зв’язок з р. ту́хнуть (Jakobson IJSLP 1/2, 273);
р. бр. ту́ша, п. tusza «тіло людини; повнота», слц. [tuše] «туша»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

туш «задок барана; тіло людини, крім голови О; тулуб ВеУг; тіло без голови, рук і ніг ВеНЗн» (жін. р.)
туши́ть «загодовувати на сало (про свиней), робити гладким»
ту́шка «тіло забитої тварини невеликого розміру»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дѳш «тс.» азербайджанська
тΥш «груди; грудинка» башкирська
ту́ша білоруська
*teus- «пустий, порожній» індоєвропейська
тѳс казахська
tusza «тіло людини; повнота» польська
то́щий російська
ту́хнуть російська
ту́ша російська
tuše «туша» словацька
тΥш «груди; грудинка» татарська
döş «бік; передня частина туші» турецька
дѳш «тс.» туркменська
тўш узбецька
тѳш уйгурська
тук українська
ти́ти українська

цюк «вигук, що означає звук сокири при рубанні»

звуконаслідувальне утворення, подібне до грюк, тук;
р. тюк, бр. цюк «тс.», п. cіuk «щіпка», ч. t’ukati, слц. t’ukat’, схв. цу̏кати «стукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цю́кати «бити, стукати СУМ, [сапати ВеБ]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цюк «тс.» білоруська
cіuk «щіпка» польська
тюк російська
кати «стукати» сербохорватська
t'ukat' словацька
t'ukati чеська
грюк ?
тук ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України