ТУЗЛУК — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́злу́к «розчин солі для соління риби, м’яса та ін.; ропа СУМ, Г; соло-на юшка як приправа до деяких страв; [варене овече м’ясо Чаб]; (заст.) луг для зоління білизни»
запозичення з тюркських мов;
тур. tuzluk «сільниця», тат. туздӱк «солоний навар до м’яса» є похідним від тюрк. tuz «сіль»;
р. тузлу́к «розсіл (для соління риби і особливо ікри)», схв. tȕzluk «посуд на сіль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
туслу́к
«тузлук»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тузлу́к «розсіл (для соління риби і особливо ікри)» | російська |
| tȕzluk «посуд на сіль» | сербохорватська |
| туздӱк «солоний навар до м’яса» | татарська |
| tuzluk «сільниця» | турецька |
| tuz «сіль» | тюркські |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України