ТУЗИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́за́ти «штовхати, бити»

не зовсім ясне;
можливо, похідне від туз (пор. [тузи́ти] «бити козирем, ходити з козиря»);
зіставляється також з лит. tūzgénti «стукати», tūzgėˊti «глухо хлопати», дінд. tṓhati «б’є», tuñjati «тс.», нвн. Stock «палка»;
р. тузи́ть «бити кулаками», бр. ту́заць «смикати, термосити, шарпати», п. tuzać «бити, шарпати», tuzować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стус «штовхан»
стуса́к «тс.»
стуса́н
стусани́на
сту́сати
сту́сень
сту́сну́ти
стусо́ну́ти
стусува́ти
тасину́ти «стусонути»
туз «удар, поштовх»
ту́затися «битися, штовхатися; [возитися, боротися, сперечатися]»
тузи́ло «охочий до бійки»
тузи́ти «тс.»
тузи́тися «сперечатися, сваритися; лізти в бійку»
тузува́ти «термосити»
туса́н «стусан»
туса́ти «штовхати, товкти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́заць «смикати, термосити, шарпати» білоруська
tṓhati «б’є» давньоіндійська
tuñjati «тс.» давньоіндійська
tūzgénti «стукати» литовська
tūzgėˊti «глухо хлопати» литовська
Stock «палка» нововерхньонімецька
tuzać «бити, шарпати»«тс.» польська
tuzować «бити, шарпати»«тс.» польська
тузи́ть «бити кулаками» російська
туз (пор. [тузи́ти] «бити козирем, ходити з козиря») українська
тузи́ти українська

тю́жити «бити, шмагати; лаяти; литися з силою (про великий дощ)»

очевидно, результат семантичної видозміни форми утюжити «прасувати»;
пор. р. утю́жить «прасувати; (перен.) бити, лупцювати»;
зіставляється також (Shevelov Hist. phonol. 691) з р. тузи́ть «бити кулаками»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натю́житися «напитися п’яним»
тю́жка «покарання»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утю́жить «прасувати; (перен.) бити, лупцювати» російська
тузи́ть «бити кулаками» російська
утюжити «прасувати» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України