ТУЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
туз
очевидно, через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. tūs, dūs (нвн. Daus) «туз» походять від фр. ст. daus (фр. deux «два»), джерелом якого є нар.-лат. duōs «два, двійка», споріднене з українським «два»;
припускається, що початково в картах розрізнялися двоочковий туз (звідки і назва) і одноочковий (так званий ас);
пізніше це розрізнення зникло;
р. бр. болг. (з р.) туз, п. tuz, ч. touš, слц. túz, вл. нл. tus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́зик
тузиня́
тузя́ка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| туз (з р.) | білоруська |
| туз (з р.) | болгарська |
| tus | верхньолужицька |
| duōs «два, двійка» | народнолатинська |
| tus | нижньолужицька |
| Daus «туз» | нововерхньонімецька |
| tuz | польська |
| туз (з р.) | російська |
| tūs | середньоверхньнімецька |
| dūs | середньоверхньнімецька |
| túz | словацька |
| daus (фр. deux «два»), (ст.) | французька |
| touš | чеська |
ту́за́ти «штовхати, бити»
не зовсім ясне;
можливо, похідне від туз (пор. [тузи́ти] «бити козирем, ходити з козиря»);
зіставляється також з лит. tūzgénti «стукати», tūzgėˊti «глухо хлопати», дінд. tṓhati «б’є», tuñjati «тс.», нвн. Stock «палка»;
р. тузи́ть «бити кулаками», бр. ту́заць «смикати, термосити, шарпати», п. tuzać «бити, шарпати», tuzować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стус
«штовхан»
стуса́к
«тс.»
стуса́н
стусани́на
сту́сати
сту́сень
сту́сну́ти
стусо́ну́ти
стусува́ти
тасину́ти
«стусонути»
туз
«удар, поштовх»
ту́затися
«битися, штовхатися; [возитися, боротися, сперечатися]»
тузи́ло
«охочий до бійки»
тузи́ти
«тс.»
тузи́тися
«сперечатися, сваритися; лізти в бійку»
тузува́ти
«термосити»
туса́н
«стусан»
туса́ти
«штовхати, товкти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́заць «смикати, термосити, шарпати» | білоруська |
| tṓhati «б’є» | давньоіндійська |
| tuñjati «тс.» | давньоіндійська |
| tūzgénti «стукати» | литовська |
| tūzgėˊti «глухо хлопати» | литовська |
| Stock «палка» | нововерхньонімецька |
| tuzać «бити, шарпати»«тс.» | польська |
| tuzować «бити, шарпати»«тс.» | польська |
| тузи́ть «бити кулаками» | російська |
| туз (пор. [тузи́ти] «бити козирем, ходити з козиря») | українська |
| тузи́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України