ТУЗЕМНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
тузе́мець «тубілець»
складне утворення з основ ту-, що виступає в той, тут, і зем-, наявної в земля́;
р. тузе́мец, др. тъземьць, тоземьць (також у значенні «іноземець»), р.-цсл. сєзємьць, п. tuziemiec, ч. tuzemec, цсл. тузємьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тузе́мка
тузе́мний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тъземьць | давньоруська |
| тоземьць (також у значенні «іноземець») | давньоруська |
| tuziemiec | польська |
| тузе́мец | російська |
| сєзємьць | русько-церковнослов’янська |
| ту- | українська |
| той | українська |
| тут | українська |
| зем- | українська |
| земля́ | українська |
| тузємьць | церковнослов’янська |
| tuzemec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України