ТУЖБА — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́га́ «горе, журба, сум, скорбота»

псл. tǫga «сила, міцність; в’ялість, інертність, лінощі; стійкість, витривалість, жорсткість», пов’язане з tǫgъ «тугий, міцний»;
споріднене з лит. tingùs «лінивий», tingėˊti «лінуватися», дісл. þungr «важкий, твердий», тох. A täṅk- «перешкоджати», тох. B taṅk- «тс.»;
р. ту́га «сум, скорбота», бр. туга́ «тс.», др. туга «гноблення; мука; сум, біда», п. tęga «туга», [tuha] (з укр.), ч. touha, слц. túha «тс.», вл. tuha «духота, спека; пригніченість», нл. tuža «тс.; горе, страждання», болг. тъга́ «журба, сум», м. тага «горе, страждання, сум; біль», схв. ту́га «скорбота, біда», слн. tóga «лінощі; журба, сум», стсл. тѫга «важке становище»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

застужа́ти «завдавати клопоту, примушувати»
обтужи́ти «оплакати з примовляннями»
приту́га «скрутне становище, горе, біда; великий сум, скорбота, [туга по батьківщині Нед; пригода Нед]»
притужи́ти «надмірною тугою накликати на себе нещастя або викликати появу небіжчика»
стуга́ «горе, смуток»
стужа́ти «турбувати, мучити»
ту́гонька
туго́та «туга»
тужа́ночка «журба»
тужба́ «тужіння»
ту́женька
тужи́ти
тужи́ть «вити» (про вовка, собаку)
тужі́льниця «у народному похоронному обряді --жінка, що голосить над покійником» (заст.)
тужли́вий
ту́жний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
туга́ «тс.» білоруська
тъга́ «журба, сум» болгарська
tuha «духота, спека; пригніченість» верхньолужицька
þungr «важкий, твердий» давньоісландська
туга «гноблення; мука; сум, біда» давньоруська
tingùs «лінивий» литовська
tingėˊti «лінуватися» литовська
тага «горе, страждання, сум; біль» македонська
tuža «тс.; горе, страждання» нижньолужицька
tęga «туга» польська
tuhaукр.) польська
tǫga «сила, міцність; в’ялість, інертність, лінощі; стійкість, витривалість, жорсткість» праслов’янська
tǫgъ «тугий, міцний» праслов’янська
ту́га «сум, скорбота» російська
ту́га «скорбота, біда» сербохорватська
túha «тс.» словацька
tóga «лінощі; журба, сум» словенська
тѫга «важке становище» старослов’янська
täṅk- «перешкоджати» тохарська А
taṅk- «тс.» тохарська В
touha чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України