ТСС — ЕТИМОЛОГІЯ
тс (вигук, що вживається як заклик до тиші, мовчання)
очевидно, примітивне комунікативно-звукове утворення;
пор. нвн. pst «тс.»;
р. бр. тсс, п. ts, tss;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тсикнути
тсс
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тсс | білоруська |
| pst «тс.» | нововерхньонімецька |
| ts | польська |
| tss | польська |
| тсс | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України