ТРІУМФУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. triumphus «урочистий вступ у Рим полководця і його армії після переможного закінчення війни» походить від вигука triumpe!, вживаного в релігійних процесіях на честь свята родючості, що зводиться до гр. ϑρίαμβος «процесія на честь Вакха», слова доеллінського походження;

р. болг. триу́мф, бр. трыу́мф, п. triumf, tryumf, ч. слц. вл. triumf, м. триумф, схв. трѝjумф, слн. triúmf;