ТРІСЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
трі́ска «скіпка; уламок чогось дерев’яного; стружка»
псл. trěska, пов’язане з trěskati «тріскати»;
р. [тре́ска], [треста́], бр. трэ́ска, п. trzaska, ч. tříska, слц. trieska, вл. třěska, нл. tšěska, болг. треска́, м. треска, схв. тре̏ска, слн. tréska, р.-цсл. трѣска;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трі́сочок
«дрібні щепки для розпалювання»
трісчи́на
«одна трісочка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэ́ска | білоруська |
| треска́ | болгарська |
| třěska | верхньолужицька |
| треска | македонська |
| tšěska | нижньолужицька |
| trzaska | польська |
| trěska | праслов’янська |
| trěskati «тріскати» | праслов’янська |
| тре́ска | російська |
| треста́ | російська |
| трѣска | русько-церковнослов’янська |
| тре̏ска | сербохорватська |
| trieska | словацька |
| tréska | словенська |
| tříska | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України