ТРІСКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тріск
псл. trěskъ, trěskati, пов’язані з troska «блискавка», troskotъ «тріск», споріднені з лит. treškėˊti «тріщати», traška «ламкість», tróškis «тріщина», лтс. trašķis «шум, шерех», можливо, також з гот. þriskan «молотити», ga-þrask «тік», нвн. dreschen «молотити»;
р. треск, бр. трэск, др. трѣскъ «тріск, грім», п. trzask, ч. třesk, слц. tresk, вл. třěskać «тріщати» (про мороз), болг. тря́скот, схв. три̏jесак «грім», трȇсак «грім; тріск, стук», слн. trèsk «тріск, шум», стсл. трѣскати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розтрі́ск
«розрив»
розтрі́скати
«розбити»
тра́скало
«тс.»
треска́ло
трєску́н
«сильний мороз»
тріс-ка́ч
«балакун Нед; той, що тріскається (у загадці -- мак)»
тріскавець
«мак дикий, Papaver rhoeas L.»
(бот.)
трі́скавиця
«гроза»
трі́скавка
«коник, Acridium»
(ент.)
тріскало
«підвішений кусок заліза, який від вітру вдаряє об дерево, видаючи дзенькіт, для відлякування диких свиней»
трі́скати
тріска́тий
«дикий мак»
(у сполученні [мак. т.] (бот.)
трі́ска́чка
«знаряддя для утворення тріску; машинка для очищання насіння льону; [балакуха Нед]»
трі́скіт
трі́скот
тріскота́ти
тріскоті́ти
тріскотли́вий
тріскотне́ча
тріскотня́
тріскотня́ва
трі́скутин
«тріск; сильний мороз»
тріску́ч
«льон-стрибунець, Linum crepitans»
(бот.)
тріску́чий
трі́снути
трі́снутий
трісь
(виг.)
тріща́ник
«шерхебель»
тріща́ти
трі́щина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэск | білоруська |
| тря́скот | болгарська |
| třěskać «тріщати» (про мороз) | верхньолужицька |
| þriskan «молотити» | готська |
| ga-þrask «тік» | готська |
| трѣскъ «тріск, грім» | давньоруська |
| trašķis «шум, шерех» | латиська |
| treškėˊti «тріщати» | литовська |
| traška «ламкість» | литовська |
| tróškis «тріщина» | литовська |
| dreschen «молотити» | нововерхньонімецька |
| trzask | польська |
| trěskъ | праслов’янська |
| trěskati | праслов’янська |
| troska «блискавка» | праслов’янська |
| troskotъ «тріск» | праслов’янська |
| треск | російська |
| три̏jесак «грім» | сербохорватська |
| трȇсак «грім; тріск, стук» | сербохорватська |
| tresk | словацька |
| trèsk «тріск, шум» | словенська |
| трѣскати | старослов’янська |
| třesk | чеська |
по́трясок «пастка на птахів»
очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;
п. potrzask «пастка (насамперед на птахів)» пов’язане з trzask, що відповідає укр. тріск;
свою назву польське слово могло дістати з огляду на тріск, який видає пастка, коли зачиняються її дверцята;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| potrzask «пастка (насамперед на птахів)» | польська |
| trzask | польська |
| тріск | українська |
тріску́н «окунь, Perca fluviatilis L.» (іхт.)
неясне;
можливо, пов’язане з тріск, через те що луска окуня відділяється дуже важко, при чищенні риби створюється ніби сухий тріск;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тріск | українська |
тріскунчик «кроншнеп середній, Numenius phaeopus L.» (орн.)
назви приблизно передають враження від голосу птахів, який імітується як р. ки-рё-рё (тривожний крик кроншнепа), гаркаве, «дерев’яне» р. кэр-р-р (крик селезня чирка-тріскунка);
звуконаслідувальні утворення, пов’язані з тріск, тріща́ти;
р. чиро́к трескуно́к «Querquedula (Anas) querquedula L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тріскунка
«чирок тріскунок»
тріскунок
«[тс. Шарл]; у сполученні чирок тріскунок Querquedula (Anas) querquedula L. Воїнств.--Кіст.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ки-рё-рё (тривожний крик кроншнепа) | російська |
| кэр-р-р (крик селезня чирка-тріскунка) | російська |
| чиро́к трескуно́к «Querquedula (Anas) querquedula L.» | російська |
| тріск | українська |
| тріща́ти | українська |
троскоті́й «костогриз, Coccothraustes coccothraustes L.» (орн.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з траск, троск, троскоті́ти і пояснюється сприйняттям голосу птаха, невиразна пісня якого складається з грубих, тріскучих звуків;
назва може бути також пов’язана з тріск, трощи́ти, оскільки костогриз живиться насінням дерев та кісточками плодів, розлущуючи їх;
можлива і подвійна мотивація назви;
Фонетичні та словотвірні варіанти
траскоті́й
«Coccothraustes vulgaris Briss.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| траск | українська |
| троск | українська |
| троскоті́ти | українська |
| тріск | українська |
| трощи́ти | українська |
тро́ста «рід шкірної хвороби у коней, при якій тріскається шкіра і з ранки витікає кров; кров, яка витікає з ранки при цій хворобі»
основою мотивації назви є ламкість, сухість і розтріскування шкіри хворої худоби;
очевидно, пов’язане з тріск, троск, трость;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трости́стий
«хворий на тросту»
трости́ти
«хворіти на тросту»
тро́сть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тріск | українська |
| троск | українська |
| трость | українська |
хруск «хрускіт»
утворення звуконаслідувального походження, споріднене з хруст;
до суфікса -ск у подібних словах пор. ве́реск, ляск, тріск;
бр. хру́скаць, схв. хру̏скати «гризти; скрипіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хру́скати
хру́скіт
хрускоті́ти
хрускотли́вий
хрускотня́
хруско́тнява
хруськи́й
«крихкий, ламкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хру́скаць | білоруська |
| скати «гризти; скрипіти» | сербохорватська |
| хруст | ? |
| -ск | ? |
| ве́реск | ? |
| ляск | ? |
| тріск | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України