ТРІЙЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Трі́йця «триєдине божество»
стсл. троица утворено від три, трои як калька гр. Τριάς «трійця», похідного від τρεĩς τρία «три»;
запозичення зі старослов’янської мови;
р. болг. Тро́ица, бр. Тро́йца, п. Trójca, ч. trojice, слц. trojica, вл. Trojica, схв. тро̏jица, тро̏jице (мн.), слн. Trojica;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Тро́йця
«християнське свято на честь Трійці; Зелені свята»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Тро́йца | білоруська |
| Тро́ица | болгарська |
| Trojica | верхньолужицька |
| Τριάς «трійця» | грецька |
| τρία «три» | грецька |
| τρεĩς | грецька |
| Trójca | польська |
| Тро́ица | російська |
| тро̏jица | сербохорватська |
| тро̏jице (мн.) | сербохорватська |
| trojica | словацька |
| Trojica | словенська |
| троица | старослов’янська |
| три | старослов’янська |
| трои | старослов’янська |
| trojice | чеська |
трі́йця «вероніка лежача, Veronica prostrata L.» (бот.)
можливо, пов’язане з труї́ти, оскільки деякі види вероніки вживалися в народній медицині від укусів гадюк та скажених тварин, пор. р. змеиное зелье «вероніка лежача», схв. змиjиња трава, тров од змиjе «вероніка дібровна, Veronica chamaedrys L.»;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тройца
«вероніка австрійська, Veronica austriaca L.»
тро́йця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| змеиное зелье «вероніка лежача» | російська |
| змиjиња трава | сербохорватська |
| тров од змиjе «вероніка дібровна, Veronica chamaedrys L.» | сербохорватська |
| труї́ти | українська |
трі́йця «звіробій гірський, Hypericum montanum L. Нед; звіробій звичайний, Hypericum perforatum L. Маk» (бот.)
очевидно, результат фонетичної видозміни співзвучного виразу [божа крівця] «тс.», мотивованого цілющістю рослини (божа) і наявністю червонуватого соку, який виділяється на зламі стебла (крі́вця);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| божа крівця «тс.» | українська |
три
іє. *trei̯- (кількісний числівник), *trei̯o-/ troi̯o- (збірний);
споріднене з лит. trỹs «три», лтс. trîs, гот. þreis, þreja, двн. drīe, drīo, нвн. drei, дісл. þrír, лат. trēs (чол., жін. р.), tria (с. р.), гр. τρεĩς (чол., жін. р.), τρία (с. р.), дінд. tráya-ḥ (чол. р.), trī, trini (с. р.), ав. ϑrāуō, алб. tre, tri, тох. A tre, хет. tri;
псл. trьje (чол. р.), tri (жін., с. р.), trojь;
р. три, трое, бр. тры, тро́е, др. трье (чол. р.), три (жін., с. р.), трои, п. trzej (про чоловіків), trzy, troje, ч. třі, ст. třie (чол. р.), třі (жін., с. р.), tré «троє», trojí, troje, слц. traja (про чоловіків), tri, вл. třo (про чоловіків), tři, troji, нл. tśo (про чоловіків), tśi, tśoji, полаб. tåri, болг. м. три «три; троє», схв. три̑, тро̏jе, слн. trijé (чол. р.), trí (жін., с. р.), tróje, стсл. триѥ (чол. р.), три (жін., с. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
во-тро́йци
«втретє»
впотрі́йні
«тричі»
втрі́йку
«утрьох»
втрійню
«тс.»
втро́є
на́тро́є
потрі́йний
потро́єний
потро́ювати(ся)
стро́єний
трая́к
«монета вартістю 75 копійок»
трейча́тий
«тройчатий»
трийє́
«три»
(чол. р.)
трийча́тий
(фольклорний епітет барвінку)
трі́єчник
трі́йка
трійкар
«візник на трійці»
(заст.)
трі́йко
трійна́стий
«троякий»
трійни́й
(мат.)
трійни́к
«предмет, що складається з трьох частин; [шлея з трьома смугами]»
трійниця
«тоненькі гілки смереки, очищені від кори, на які нанизують гриби, ягоди»
трійня́
«троє близнят»
трійня́та
Трі́йця
«триєдине божество (у християнській релігії); християнське релігійне свято; троє; три з’єднані разом свічки; [клеймо на овечому вусі у формі розтину на три частини; рід орнаменту на вишивках, комбінація знаків Х та У О]»
трійча́к
«вила з трьома зубами»
трійчаки́
трійча́стий
трійча́та
«тс.»
трійча́тий
трійча́тка
«предмет, що складається з трьох однакових частин»
(розм.)
трійча́тки
«вила»
тро́є
троєм
«утроє»
тро́єчко
«тс.»
тро́єчник
троє́шки
«трійня»
трои́нка
«листок конюшини»
тро́ї
«троє»
трої́стий
трої́ти
«ділити натроє; збільшувати втроє»
трої́тися
тро́їцький
«який стосується свята Тройці»
трої́чний
«тс.»
тро́йка
«троє коней, запряжених в один екіпаж; екіпаж із запряженими в нього трьома кіньми»
тройко́
тройни́й
(у сполученні тройні́ вила «вила з трьома ріжками»)
тройни́к
«вид гри в м’яч»
тройни́ти
«троїтися, здаватися потрійним»
(безос.)
тройня́к
«зв’язані докупи три кулики, якими криють будівлю»
тройня́та
Тро́йця
«християнське релігійне свято; Зелені свята»
тройча́к
«трьохлемішний плуг Дз; вила з трьома ріжками Ва»
тройчаки́
«вила з трьома зубами; залізні вила -- трійчата Чаб»
тройча́стий
«сплетений втроє»
тройча́тий
«тс.»
тройча́тка
«батіг, сплетений з трьох ременів або з трьома кінцями; вила з трьома ріжками Ва»
тройчи́стий
«який стосується Тройці»
троя́к
«грошовий знак вартістю три карбованці; трирічна тварина; тройка (коней); [монета вартістю три копійки Л, Нед; вид гри Нед]»
(розм.)
трояки́
«вила з трьома зубами»
троя́кий
«потрійний»
троя́ковий
«тс.»
троя́н
«троє (коней); батько трьох близнят; вид танцю; рід гри»
трояни́
«дерев’яні вила з трьома зубами»
трояни́ць
«плуг з трьома залізами»
троя́нка
«мати трьох близнят»
троянки́
«дерев’яні вила з трьома зубами; козли, на яких носять сніпки для вшивання стріхи»
троя́чка
«грошовий знак вартістю три карбованці»
троячо́к
«вид монети»
употрі́йні
«утроє»
утрійку
«утрьох»
утрі́йці
«тс.»
утро́є
утрьо́х
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ϑrāуō | авестійська |
| tre | албанська |
| tri | албанська |
| тры | білоруська |
| тро́е | білоруська |
| три «три; троє» | болгарська |
| třo (про чоловіків), tři, troji | верхньолужицька |
| tři | верхньолужицька |
| troji | верхньолужицька |
| þreis | готська |
| þreja | готська |
| τρεĩς (чол., жін. р.) | грецька |
| τρία (с. р.) | грецька |
| drīe | давньоверхньонімецька |
| drīo | давньоверхньонімецька |
| tráya-ḥ (чол. р.) | давньоіндійська |
| trī | давньоіндійська |
| trini (с. р.) | давньоіндійська |
| þrír | давньоісландська |
| трье (чол. р.) | давньоруська |
| три (жін., с. р.) | давньоруська |
| трои | давньоруська |
| *trei̯- (кількісний числівник) | індоєвропейська |
| *trei̯o-/ troi̯o- (збірний) | індоєвропейська |
| trēs (чол., жін. р.) | латинська |
| tria (с. р.) | латинська |
| trîs | латиська |
| trỹs «три» | литовська |
| три «три; троє» | македонська |
| tśo (про чоловіків), tśi, tśoji | нижньолужицька |
| tśi | нижньолужицька |
| tśoji | нижньолужицька |
| drei | нововерхньонімецька |
| tåri | полабська |
| trzej (про чоловіків), trzy, troje | польська |
| trzy | польська |
| troje | польська |
| trьje (чол. р.) | праслов’янська |
| tri (жін., с. р.) | праслов’янська |
| trojь | праслов’янська |
| три | російська |
| трое | російська |
| три̑ | сербохорватська |
| тро̏jе | сербохорватська |
| traja (про чоловіків), tri | словацька |
| tri | словацька |
| trijé (чол. р.), trí (жін., с. р.), tróje | словенська |
| trí | словенська |
| tróje | словенська |
| триѥ (чол. р.) | старослов’янська |
| три (жін., с. р.) | старослов’янська |
| tre | тохарська А |
| tri | хетська |
| třі | чеська |
| třie «троє» (ст.) | чеська |
| třі (ст.) | чеська |
| tré (ст.) | чеська |
| trojí (ст.) | чеська |
| troje (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України