ТРЯСКОГО — ЕТИМОЛОГІЯ

тря́ска «хвощ, Equisetum L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з ч. [třaslice, střaslička, (s)třaslavica, třaslena], результатами видозміни форми přeslička «тс.», похідної від přeslice «прядка» (за подібністю стебла хвоща до кужіля, пор. укр. [пряду́ха] «хвощ багровий, E. heleocharis (E. limosum)», п. [prząsłka] «хвощ», болг. діал. м. преслица, схв. пре̏слица, слн. préslica «тс.», пов’язані з прястипсл. pręsti);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
преслица (дыал.) болгарська
преслица македонська
prząsłka «хвощ» польська
pręsti праслов’янська
пре̏слица сербохорватська
préslica «тс.» словенська
прясти українська
пряду́ха українська
třaslice (s)třaslavica, třaslena] чеська
přeslička «тс.» чеська
přeslice «прядка» (за подібністю стебла хвоща до кужіля, пор. укр. [пряду́ха] «хвощ багровий, E. heleocharis (E. limosum) чеська
střaslička чеська
(s)třaslavica чеська
třaslena чеська

тря́сти́

псл. tręsti;
очевидно, результат контамінації іє. *tremo-, представленого в гр. τρέμω «тремчу», лат. tremo «тс.», лит. trìmti «тремтіти від холоду», trémti «звалити», тох. A träm- «тремтіти», B tremen «тремтіння», алб. trёmp, trem «лякаюся», днн. thrimman «стрибати, скакати», та іє. *tresō-, що виступає в дінд. trásati «тремтить», ав. tǝrǝsaiti «тс.», гр. τρέω (‹ *tresō) «тремчу», аорист τρέσσαι;
обидві основи походять від іє. *ter-/tr- «тремтіти, битися»;
р. трясти́, бр. трэ́сці, др. трясти, п. trząść, trzęsię, ч. třásti, třesu (třasu), слц. triast’, вл. třasć, нл. tśěsć, болг. треса́, схв. тре́сти, слн. trésti, стсл. трѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

витряса́ти
витряса́тися
перетря́ска
потряса́йко «той, що трясеться»
потряса́йло «тс.»
по́тряска «вид танцю»
по́трясок «сильце»
потрясти́ «помчати (в танці)»
ро́зтрясок «розвал, безладдя»
стряски́ «(солом’яна) потерть»
трасти́ «трясти»
тра́сьтя «тс.»
трісункє́ «сливи, що легко струшуються»
трясани́ця «солома з сіном; дрібна солома; холодець»
трясени́ця «тс.»
тряси́лка «трясильна машина»
тряси́ло «палиця, якою витрясають з клоччя терміття»
тряси́льний
тряси́льник
тря́ска
трясну́ти
трясону́ти
трясти́ся
трясть «тс.»
тря́стя «трясця»
трясу́н «пристрій для транспортування сипких тіл; член релігійної секти»
трясу́ха «лихоманка»
трясу́чий
трясу́чка
тря́сця
тряськи́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tǝrǝsaiti «тс.» авестійська
trёmp албанська
trem «лякаюся» албанська
трэ́сці білоруська
треса́ болгарська
třasć верхньолужицька
τρέμω «тремчу» грецька
τρέω «тремчу» (‹ *tresō) грецька
τρέσσαι грецька
trásati «тремтить» давньоіндійська
thrimman «стрибати, скакати» давньонижньонімецька
трясти давньоруська
*tremo- індоєвропейська
*tresō- індоєвропейська
*ter-/tr- «тремтіти, битися» індоєвропейська
tremo «тс.» латинська
trìmti «тремтіти від холоду» литовська
trémti «звалити» литовська
tśěsć нижньолужицька
trząść польська
trzęsię польська
tręsti праслов’янська
трясти́ російська
тре́сти сербохорватська
triast' словацька
trésti словенська
трѧсти старослов’янська
träm- «тремтіти» тохарська А
tremen «тремтіння» тохарська В
třásti (třasu) чеська
třesu (třasu) чеська
třasu чеська

трясу́чка «Briza L.; [осика, Populus tremula L. О]» (бот.)

похідні утворення від трясти́(ся);
назви зумовлені тим, що колоски трясучки мають тонкі ніжки, а листки осики – довгі черешки, через що трясуться від найменшого повіву вітру;
р. трясу́нка «Briza», бр. [трасу́нька], ч. třeslice, [třaslica, třesivec, třesátka], слц. traslica, [trasienka], схв. тре̏слица, слн. [trеsulja] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трасенец
трісеничка
трісулька
тряска «трясучка середня, Briza media L.»
трясунка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трасу́нька білоруська
трясу́нка «Briza» російська
тре̏слица сербохорватська
traslica словацька
trasienka словацька
trеsulja «тс.» словенська
трясти́(ся) українська
třeslice чеська
třaslica чеська
třesivec чеська
třesátka чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України