ТРЯСКАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тря́скати «ляскати; [шльопати (черевиками)] Шейк»
псл. [traskati], звуконаслідувальне утворення, паралельне до trěskati «тріскати»;
пов’язання з вл. třaskać «тремтіти», нл. tśěskaś «трясти» (Schuster-Šewc 1542) помилкове;
п. trzaskać «тряскати», ч. třaskat «з тріском вибухати», слц. traskavý «вибуховий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трас
(вигук для передачі тріску, гуркоту, шуму)
траск
«звук від удару батога; биття, побої»
тра́скало
«тс.; підвішений кусок заліза, який від вітру вдаряє об дерево, видаючи дзенькіт, для відлякування диких свиней О»
тра́скати
«тс.»
траски́й
«траскаючий»
тра́скіт
траскота́ти
«ляскотати»
траскоті́ти
тра́снути
«ляснути; ударити»
(про грім)
трась
(вигук для вираження звуку від переламування чогось твердого)
тря́скало
«знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, шум»
тря́скіт
тряско́тало
«тс.»
тряскоті́ти
«тс.»
тря́снути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| třaskać «тремтіти» | верхньолужицька |
| tśěskaś «трясти» | нижньолужицька |
| trzaskać «тряскати» | польська |
| traskati | праслов’янська |
| trěskati «тріскати» | праслов’янська |
| traskavý «вибуховий» | словацька |
| třaskat «з тріском вибухати» | чеська |
трас «трiсь, лясь» (вигук на позначення тріску, ляскоту, гуркоту, шуму)
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з трі́скати, тря́скати;
думка про запозичення з польської мови (Richhardt 106) сумнівна;
п. trzas, trzask, trzaskot, trzaskać, trzasnąć, схв. trа̑s (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati «базікати», trа̏skati «стукати, ударяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
траск
«тріск; ляскання батога; удар батогом»
тра́скало
«тріскачка»
тра́скати
«ляскати»
тра́скаючий
траски́й
тра́скіт
«тс.»
траскота́ти
«тс.»
траскоті́ти
«ляскотіти»
тра́снути
«ляснути тж; (про грім) ударити О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trzas | польська |
| trzask | польська |
| trzaskot | польська |
| trzaskać | польська |
| trzasnąć | польська |
| trа̑s «базікати»«стукати, ударяти» (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati , trа̏skati | сербохорватська |
| tráskati | сербохорватська |
| trа̏skati | сербохорватська |
| трі́скати | українська |
| тря́скати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України