ТРЯС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тря́сти́
псл. tręsti;
очевидно, результат контамінації іє. *tremo-, представленого в гр. τρέμω «тремчу», лат. tremo «тс.», лит. trìmti «тремтіти від холоду», trémti «звалити», тох. A träm- «тремтіти», B tremen «тремтіння», алб. trёmp, trem «лякаюся», днн. thrimman «стрибати, скакати», та іє. *tresō-, що виступає в дінд. trásati «тремтить», ав. tǝrǝsaiti «тс.», гр. τρέω (‹ *tresō) «тремчу», аорист τρέσσαι;
обидві основи походять від іє. *ter-/tr- «тремтіти, битися»;
р. трясти́, бр. трэ́сці, др. трясти, п. trząść, trzęsię, ч. třásti, třesu (třasu), слц. triast’, вл. třasć, нл. tśěsć, болг. треса́, схв. тре́сти, слн. trésti, стсл. трѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витряса́ти
витряса́тися
перетря́ска
потряса́йко
«той, що трясеться»
потряса́йло
«тс.»
по́тряска
«вид танцю»
по́трясок
«сильце»
потрясти́
«помчати (в танці)»
ро́зтрясок
«розвал, безладдя»
стряски́
«(солом’яна) потерть»
трасти́
«трясти»
тра́сьтя
«тс.»
трісункє́
«сливи, що легко струшуються»
трясани́ця
«солома з сіном; дрібна солома; холодець»
трясени́ця
«тс.»
тряси́лка
«трясильна машина»
тряси́ло
«палиця, якою витрясають з клоччя терміття»
тряси́льний
тряси́льник
тря́ска
трясну́ти
трясону́ти
трясти́ся
трясть
«тс.»
тря́стя
«трясця»
трясу́н
«пристрій для транспортування сипких тіл; член релігійної секти»
трясу́ха
«лихоманка»
трясу́чий
трясу́чка
тря́сця
тряськи́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tǝrǝsaiti «тс.» | авестійська |
| trёmp | албанська |
| trem «лякаюся» | албанська |
| трэ́сці | білоруська |
| треса́ | болгарська |
| třasć | верхньолужицька |
| τρέμω «тремчу» | грецька |
| τρέω «тремчу» (‹ *tresō) | грецька |
| τρέσσαι | грецька |
| trásati «тремтить» | давньоіндійська |
| thrimman «стрибати, скакати» | давньонижньонімецька |
| трясти | давньоруська |
| *tremo- | індоєвропейська |
| *tresō- | індоєвропейська |
| *ter-/tr- «тремтіти, битися» | індоєвропейська |
| tremo «тс.» | латинська |
| trìmti «тремтіти від холоду» | литовська |
| trémti «звалити» | литовська |
| tśěsć | нижньолужицька |
| trząść | польська |
| trzęsię | польська |
| tręsti | праслов’янська |
| трясти́ | російська |
| тре́сти | сербохорватська |
| triast' | словацька |
| trésti | словенська |
| трѧсти | старослов’янська |
| träm- «тремтіти» | тохарська А |
| tremen «тремтіння» | тохарська В |
| třásti (třasu) | чеська |
| třesu (třasu) | чеська |
| třasu | чеська |
драгва́ «трясовина, болото; [холодець ЛексПол]»
зіставлення з лит. dregnas «вологий», dregti «сиріти», лтс. dręgns «вологий», норв. dragen «тс.» (Фасмер І 536–537) позбавлене підстав;
похідні утворення від псл. dręgati «дрижати, трястися»;
назви пов’язані з тим, що болотистий ґрунт і холодець можуть дрижати;
нор. трясовина́ – трясти́;
в українських формах простежується діалектне ствердіння p (дра-) або поліська рефлексація ę як е (дре-);
зведення до псл. drъg- «дрижати» (ЭССЯ 5, 139) викликає сумнів;
р. дря́гва́ «трясовина», [дря́га́ть] «смикати, дриґати», [дря́га́ться] «смикатися», бр. [дрегва́] «трясовина», п. [drahle] «драглі», [dragle] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
драґане́ць
«холодець»
драгви́нятий
«грузький»
дра́глий
«застиглий; грузький»
драглина́
«трясовина»
драглина́стий
«грузький»
драгли́стий
«тс.»
драглі́
«холодець, застигла маса»
драглі́ти
«коливатися, трястися; густішати»
драглюва́тий
драгно́
«трясовина»
драговина́
драговина́
«тс.»
дрегва́
«тс.»
дреглі́
«драглі»
дрогва́
«тс.»
дрягва́
«драговина»
дряготі́ти
«тремтіти»
дрягті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрегва́ «трясовина» | білоруська |
| dręgns «вологий» | латиська |
| dregnas «вологий» | литовська |
| dragen «тс.» | норвезька |
| drahle «драглі» | польська |
| dręgati «дрижати, трястися» | праслов’янська |
| drъg- «дрижати» | праслов’янська |
| дря́гва́ «трясовина» | російська |
| дря́га́ть «смикати, дриґати» | українська |
| дря́га́ться «смикатися» | українська |
| dragle «тс.» (з укр.) | українська |
| dregti «сиріти» | ? |
| трясовина́ | ? |
| трясти́ | ? |
о́трас «конюшина шарудлива, Trifolium strepens Сrantz. (T. agrarium L.)» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що цей вид конюшини, підсохши, розтрушує своє насіння по землі;
похідне утворення від трясти́(ся);
Фонетичні та словотвірні варіанти
натре́сник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трясти́ | ? |
| ся | ? |
лоботря́с «нероба, ледар»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. лоботря́с «тс.» утворене з основ іменника лоб і дієслова трясти́;
мотивація утворення неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лоботря́с «тс.» | російська |
| лоб | російська |
| трясти́ | російська |
трісирубичка «трясучка середня, Briza media L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що колоски цієї злакової рослини мають тонкі ніжки і тому трясуться від найменшого руху повітря;
складне утворення з основ [тріси-], пов’язаної з трясти́, і руб, рубе́ць, [ру́б’я] «лахміття»;
пор. приказку «треба прясти, щоб руб’ям не трясти» (Г IV 85);
Фонетичні та словотвірні варіанти
тросьорубка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тріси- | українська |
| трясти́ | українська |
| руб | українська |
| рубе́ць | українська |
| ру́б'я «лахміття» | українська |
трясолу́пки «грицики звичайні, Capsella bursа pastoris Moench.» (бот.)
назва може бути зумовлена тим, що сухі плоди рослини – стручечки розкриваються (лускаються), коли рослина трясеться від вітру;
пор. слн. luščec «тс.»;
очевидно, складне утворення з основ трясти і лупити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трясилипки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| luščec «тс.» | словенська |
| трясти | українська |
| лупити | українська |
трясу́лька «рутниця вузьколиста, Thalictrum angustifolium Jacq.; (рутниця блискуча, Thalictrum lucidum L. См)» (бот.)
похідне утворення від трясти́;
назва зумовлена тим, що рутниця має пониклі квітки і тонкі нитки тичинок, які тремтять від вітру;
легко приходить у рух і все суцвіття;
пор. укр. [вітреник] «тс.» См;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трясти́ | українська |
| вітреник «тс.» | українська |
шу́гля «пропасниця, лихоманка»
не зовсім ясне;
пор. тря́сця «лихоманка», утворене від трясти́;
можливо, пов’язане з шуга́ти «кидатися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тря́сця «лихоманка» | українська |
| трясти́ | українська |
| шуга́ти «кидатися» | українська |
ча́хнути «хиріти, марніти; холонути»
менш імовірні інші зіставлення: з гр. ϰάγϰανος «висохлий, сухий», лит. keñkti «вадити, шкодити» (Petersson AfSlPh 34, 379; Ильинский РФВ 70, 266–267), з н. hager «худий, виснажений» (Bern. I 133) або з ча́діти (Machek LP 1953/4, 121);
зближувалося також з лит. kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» (Machek Recherches 29);
можливо, виникло на основі незасвідченого сх.-сл. *čaznǫti (‹*čеznǫti), укр. че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у)жас, укр. тряхну́ти – трясти́);
не зовсім ясне;
р. ча́хнуть «чахнути», бр. ча́хнуць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́чахлий
«охололий, остиглий»
причаха́ти
«гаснути, в’янути»
ча́хлий
«хирлявий, змарнілий»
чахо́тка
«сухоти»
чахо́то́чний
«сухотний»
че́хнути
чхну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ча́хнуць «тс.» | білоруська |
| ϰάγϰανος «висохлий, сухий» | грецька |
| keñkti «вадити, шкодити» | литовська |
| kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» | литовська |
| hager «худий, виснажений» | німецька |
| ча́хнуть «чахнути» | російська |
| че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у) | українська |
| тряхну́ти | українська |
| трясти́ | українська |
| ча́діти | ? |
| *čaznǫti (‹*čеznǫti) | ? |
| жас | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України