ТРЮМО — ЕТИМОЛОГІЯ
трюмо́ «високе стояче дзеркало; простінок між вікнами»
запозичення з французької мови;
фр. trumeau «простір між парою вікон; дзеркало, що займає цей простір» пов’язане, очевидно, з фр. ст. trumeau «товста частина ноги», джерелом якого, можливо, є франк. *thrum «шматок», споріднене з двн. свн. trum, drum «кінець»;
р. болг. трюмо́, бр. трумо́, п. tremo, ч. trumeau, схв. тримо, слн. trimó;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трумо́ | білоруська |
| трюмо́ | болгарська |
| trum | давньоверхньонімецька |
| drum «кінець» | давньоверхньонімецька |
| tremo | польська |
| трюмо́ | російська |
| тримо | сербохорватська |
| trum | середньоверхньнімецька |
| drum | середньоверхньнімецька |
| trimó | словенська |
| *thrum «шматок» | франкська |
| trumeau «простір між парою вікон; дзеркало, що займає цей простір» | французька |
| trumeau «товста частина ноги» (ст.) | французька |
| trumeau | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України