ТРУХЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
труси́ти «трясти, розсівати; робити обшук; [кришити Нед]»
псл. trǫsiti, форма каузатива до псл. tręsti «трясти»;
менш переконливе виведення (Schuster-Šewc 1539–1540) від псл. *trǫs(k)-, *trus(k)- ‹ іє. *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати», звідки виводиться також псл. trǫx-, trux-, укр. труха́, тру́хлий;
р. труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю», труси́ться «трястися, боятися», бр. трусі́ць «трясти; шукати», трусі́цца «сипатися; тремтіти», др. трусити «обтрушувати», ч. trousiti «сипати», trus «послід», слц. trúsit’ «сипати», trus «послід», вл. trusyć «посипати, розсипати, розсівати», нл. tšusyś «трясти», болг. тръс «рись», схв. тру̑с «землетрус», слн. trosíti «розсипати», стсл. трѫсъ «землетрус»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витру́шувати
на́трус
«зерно, змішане з соломою після молотьби»
на́труска
«тс.; посудина, з якої насипали порох на поличку стародавньої рушниці, ріг-порохівниця»
на́тру́ска
«натрушування; догана, прочухан»
на́трусом
«(про міряння сипких тіл) не ущільнюючи зверху, задовольняючись тим, скільки ввійде при насипанні»
обтру́шувати
одтруси́ти
«відсипати»
отру́шувати
перетру́с
«перетрушування»
перетру́ска
пі́трухе
«риссю»
по́трус
«струс»
потру́сини
«зібрання близьких гостей на другий день після бенкету»
притру́шувати
протру́шувати
розтру́с
«огляд»
ро́зтруска
розтрусни́й
розтру́шувати
розтру́шувач
струс
«поштовх; переполох; [суєта, сум’яття; струшування плодів з дерева і самі струшувані плоди]»
струсани́на
«тс.»
трус
«трясіння; сум’яття; обшук»
труса́
«сум’яття, тривога»
трусани́на
трусени́ця
«обшук»
труси́льник
тру́сини
«рештки»
труси́нка
«крихта»
труси́тися
трусі́й
«той, хто трясе Нед; той, хто робить обшук Г, Нед»
тру́ска
«обшук»
трусни́й
«який стосується трусіння»
трусни́ця
«лихоманка»
трусну́ти
трусня́
«трусіння, трясіння»
трусону́ти
трусце́м
труськи́й
тру́сько
трусько́м
«дрібною риссю»
трусюва́ти
«трусити»
трухну́ти
«труснути»
трушка́
тру́шки
тру́шко́м
«тс.»
утру́ска
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трусі́ць «трясти; шукати» | білоруська |
| трусі́цца «сипатися; тремтіти» | білоруська |
| тръс «рись» | болгарська |
| trusyć «посипати, розсипати, розсівати» | верхньолужицька |
| трусити «обтрушувати» | давньоруська |
| *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати» | індоєвропейська |
| tšusyś «трясти» | нижньолужицька |
| trǫsiti | праслов’янська |
| tręsti «трясти» | праслов’янська |
| *trǫs(k)- | праслов’янська |
| *trus(k)- | праслов’янська |
| trǫx- | праслов’янська |
| trux- | праслов’янська |
| труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю» | російська |
| труси́ться «трястися, боятися» | російська |
| тру̑с «землетрус» | сербохорватська |
| trúsit' «сипати»«послід» | словацька |
| trus «сипати»«послід» | словацька |
| trosíti «розсипати» | словенська |
| трѫсъ «землетрус» | старослов’янська |
| труха́ | українська |
| тру́хлий | українська |
| trousiti «сипати»«послід» | чеська |
| trus «сипати»«послід» | чеська |
труха́ «потерть; порохня; [подрібнене сіно]»
псл. trux(l)-/ trǫx(l)-;
споріднене з лтс. tràusls «ламкий, крихкий», trusêt «гнити, пріти», trust «тс.», лит. traušùs «ламкий, крихкий», traušėˊti «зношувати», traũšti «кришитися», далі з псл. trъstь «трость», trǫsiti «трусити» і, можливо, trupъ «труп»;
р. труха́, тру́хлый, трухля́вый, тру́хнуть, бр. [труха́] «потерть», [трухлё] «порохня», [трухля́] «тс.», [тру́хлы, трухля́вы, трухне́ць], др. трухъ «прілий, трухлявий, похмурий», п. [truchleć] «порохнявіти; сохнути», ч. trouch «лісовий ґрунт», trouchnivý «трухлявий», слц. trúchly «тс.», вл. trušenki «січка, дрібний пил», болг. [тру́хъл] «трухлий», схв. тру̏о «тс.», тру̏нути «трухлявіти; розкладатися», слн. trohnéti «гнити, розкладатися», стсл. трѫхлъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витруха́ти
ви́трухнути
отру́хлий
«потрухлий»
отру́хнути
«згнити, струхлявіти; стомитися, виснажитися, стати приголомшеним»
перетру́хлий
по́трух
«потерть; порохня Нед»
потру́хлий
притру́хлий
притру́хнути
притру́хти
продрухні́ти
«протрухлявіти»
протру́хлий
струхлі́лий
струхля́вілий
струхні́лий
струхня́вілий
стру́хти
«струхлявіти, струхліти»
трухва
«гниль у дереві, труха»
тру́хла
«гнила колода»
трухле́нький
тру́хлий
трухли́на
«порохня Г, Шейк; гниле дерево Нед»
трухлі́ти
трухло́
«тс.»
трухля́вий
трухля́вина
«[тс.]; що-небудь трухляве»
трухляви́нний
«трухлявий»
трухля́віти
трухля́к
«шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться; (перен.) дуже стара людина; (ент.) жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками»
трухля́тина
«трухлявина; [запах гнилі Куз]»
трухляччина
трухляччя
трухні́ти
«гнити, трухнути»
тру́хнути
трухня́вий
труш
«гниль»
трю́хлий
«трухлий»
трю́хнути
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| труха́ «потерть» | білоруська |
| трухлё «порохня» | білоруська |
| трухля́ «тс.» | білоруська |
| тру́хлы | білоруська |
| трухля́вы | білоруська |
| трухне́ць | білоруська |
| тру́хъл «трухлий» | болгарська |
| trušenki «січка, дрібний пил» | верхньолужицька |
| трухъ «прілий, трухлявий, похмурий» | давньоруська |
| tràusls «ламкий, крихкий» | латиська |
| trusêt «гнити, пріти» | латиська |
| trust «тс.» | латиська |
| traušùs «ламкий, крихкий» | литовська |
| traušėˊti «зношувати» | литовська |
| traũšti «кришитися» | литовська |
| truchleć «порохнявіти; сохнути» | польська |
| trux(l)-/ trǫx(l)- | праслов’янська |
| trъstь «трость» | праслов’янська |
| trǫsiti «трусити» | праслов’янська |
| trupъ «труп» | праслов’янська |
| труха́ | російська |
| тру́хлый | російська |
| трухля́вый | російська |
| тру́хнуть | російська |
| тру̏о «тс.» | сербохорватська |
| тру̏нути «трухлявіти; розкладатися» | сербохорватська |
| trúchly «тс.» | словацька |
| trohnéti «гнити, розкладатися» | словенська |
| трѫхлъ | старослов’янська |
| trouch «лісовий ґрунт»«трухлявий» | чеська |
| trouchnivý «лісовий ґрунт»«трухлявий» | чеська |
трухлі́ти «ціпеніти від страху»
реконструюється псл. trux- або truxl- і зіставляється з лтс. traušâtiês «боятися», сірл. trúag «смутний»;
пов’язується також (Brückner 577) з укр. тру́хлий «крихкий»;
існує думка (Фасмер IV 112), що р. (с)трухну́ть є недавнім утворенням, пов’язаним з тру́сить «боятися»;
в такому разі укр. [трухлі́ти] може бути запозиченим з польської мови;
р. (с)трухну́ть «злякатися», п. truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти», truchliwy «лякливий, зляканий», truchły «тс.», potruchleć «перелякатися», ч. truchliti «сумувати, журитися», truchlivý «смутний, зажурений», слц. trúchly, truchlivý «тс.», trúchlit’ «сумувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| traušâtiês «боятися» | латиська |
| truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| truchliwy «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| truchły «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| potruchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| trux- | праслов’янська |
| тру́сить «боятися» | російська |
| струхну́ть «злякатися» ()трухну́ть | російська |
| trúag «смутний» | середньоірландська |
| trúchly «тс.»«сумувати» | словацька |
| truchlivý «тс.»«сумувати» | словацька |
| trúchlit' «тс.»«сумувати» | словацька |
| тру́хлий «крихкий» | українська |
| трухлі́ти | українська |
| truchliti «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» | чеська |
| truchlivý «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України