ТРУХИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
трю́хати «бігти або їхати риссю»
очевидно, афективне утворення, що виникло в східнослов’янський період у зв’язку з дієсловом trusiti (‹ псл. trǫsiti) на ґрунті його семантичного компонента «трясти» (пор. укр. трусько́м «риссю», р. трусца́ «рись»);
р. трю́хать «трястися», трюх-трюх (вигук, який передає їзду риссю), бр. тру́хаць «бігти, їхати риссю», [тру́хам] «риссю», [трухо́м, трушка́, трушко́м] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трюхати
«відійти, прийти до пам’яті»
навтрю́хи́
«бігом»
трохи́-трохи́
трух
«рись, кінський біг»
трух-трух
«тс.»
тру́ха́ти
трухи́-трухи́
«тс.»
трухи́кати
трухичити
«тс.»
трухце́м
«труськом»
тру́шки
«тс.»
трушко́м
«риссю»
трюх-трюх
«тс.; [вигук для вираження бігу коня риссю]»
трюха́
«кінська мала рись»
трюхачка́
«нешвидко, дрібним кроком (бігти)»
трю́хи́
«тс.»
трюхи́-трюхи́
трюхи́к
(присудкове слово)
трюхи́кати
трюхо́м
«риссю»
трюшко́м
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тру́хаць «бігти, їхати риссю» | білоруська |
| тру́хам «риссю» | білоруська |
| трухо́м | білоруська |
| трушка́ | білоруська |
| трушко́м «тс.» | білоруська |
| trǫsiti | праслов’янська |
| трусца́ | російська |
| трю́хать «трястися» | російська |
| трюх-трюх (вигук, який передає їзду риссю) | російська |
| трусько́м | українська |
| trusiti «трясти» (пор. укр. трусько́м «риссю», р. трусца́ «рись») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України