ТРУХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
труха́ «потерть; порохня; [подрібнене сіно]»
споріднене з лтс. tràusls «ламкий, крихкий», trusêt «гнити, пріти», trust «тс.», лит. traušùs «ламкий, крихкий», traušėˊti «зношувати», traũšti «кришитися», далі з псл. trъstь «трость», trǫsiti «трусити» і, можливо, trupъ «труп»;
псл. trux(l)-/ trǫx(l)-;
р. труха́, тру́хлый, трухля́вый, тру́хнуть, бр. [труха́] «потерть», [трухлё] «порохня», [трухля́] «тс.», [тру́хлы, трухля́вы, трухне́ць], др. трухъ «прілий, трухлявий, похмурий», п. [truchleć] «порохнявіти; сохнути», ч. trouch «лісовий ґрунт», trouchnivý «трухлявий», слц. trúchly «тс.», вл. trušenki «січка, дрібний пил», болг. [тру́хъл] «трухлий», схв. тру̏о «тс.», тру̏нути «трухлявіти; розкладатися», слн. trohnéti «гнити, розкладатися», стсл. трѫхлъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витруха́ти
ви́трухнути
отру́хлий
«потрухлий»
отру́хнути
«згнити, струхлявіти; стомитися, виснажитися, стати приголомшеним»
перетру́хлий
по́трух
«потерть; порохня Нед»
потру́хлий
притру́хлий
притру́хнути
притру́хти
продрухні́ти
«протрухлявіти»
протру́хлий
струхлі́лий
струхля́вілий
струхні́лий
струхня́вілий
стру́хти
«струхлявіти, струхліти»
трухва
«гниль у дереві, труха»
тру́хла
«гнила колода»
трухле́нький
тру́хлий
трухли́на
«порохня Г, Шейк; гниле дерево Нед»
трухлі́ти
трухло́
«тс.»
трухля́вий
трухля́вина
«[тс.]; що-небудь трухляве»
трухляви́нний
«трухлявий»
трухля́віти
трухля́к
«шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться; (перен.) дуже стара людина; (ент.) жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками»
трухля́тина
«трухлявина; [запах гнилі Куз]»
трухляччина
трухляччя
трухні́ти
«гнити, трухнути»
тру́хнути
трухня́вий
труш
«гниль»
трю́хлий
«трухлий»
трю́хнути
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| труха́ «потерть» | білоруська |
| трухлё «порохня» | білоруська |
| трухля́ «тс.» | білоруська |
| тру́хлы | білоруська |
| трухля́вы | білоруська |
| трухне́ць | білоруська |
| тру́хъл «трухлий» | болгарська |
| trušenki «січка, дрібний пил» | верхньолужицька |
| трухъ «прілий, трухлявий, похмурий» | давньоруська |
| tràusls «ламкий, крихкий» | латиська |
| trusêt «гнити, пріти» | латиська |
| trust «тс.» | латиська |
| traušùs «ламкий, крихкий» | литовська |
| traušėˊti «зношувати» | литовська |
| traũšti «кришитися» | литовська |
| truchleć «порохнявіти; сохнути» | польська |
| trъstь «трость» | праслов’янська |
| trǫsiti «трусити» | праслов’янська |
| trupъ «труп» | праслов’янська |
| trux(l)-/ trǫx(l)- | праслов’янська |
| труха́ | російська |
| тру́хлый | російська |
| трухля́вый | російська |
| тру́хнуть | російська |
| тру̏о «тс.» | сербохорватська |
| тру̏нути «трухлявіти; розкладатися» | сербохорватська |
| trúchly «тс.» | словацька |
| trohnéti «гнити, розкладатися» | словенська |
| трѫхлъ | старослов’янська |
| trouch «лісовий ґрунт»«трухлявий» | чеська |
| trouchnivý «лісовий ґрунт»«трухлявий» | чеська |
дря́хли́й «старий, підгнилий, зношений»
очевидно, псл. dręxlъ, *dręxnǫti (з *dręg-s-), *dręsьlъ (dręselъ), етимологічно неясне;
можливо, пов’язане з *dręgati, р. [дряга́ть] «тремтіти, смикатися» або з труха́;
зіставляється також (ЭССЯ 5, 112 – 113) з лит. drumsti «мутити, перемішувати», drumzlùs «мутний»;
р. дря́хлый, дряхле́ть, дря́хнуть, бр. дра́хлы, драхле́ць, др. дряхлыи «понурий, сумний», дрясьлыи, друхлъ «тс.», п. ст. (z)drechnąć «ставати нужденним, знемагати», ч. [drachly] «сумний», вл. drjechły «брудний, нечистий», схв. ст. дрȅсео «сумний» (жін. р. дрȅсела), дpecèлити «сумнішати», слн. [dresȇl] «похмурий, сумний», стсл. дрѫхлъ, дрѧселъ «сумний, зажурений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дрєхля́вий
«хворобливий»
дряхли́вий
дряхлі́ти
дряхля́віти
одря́хнути
«одряхліти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дра́хлы | білоруська |
| drjechły «брудний, нечистий» | верхньолужицька |
| дряхлыи «понурий, сумний» | давньоруська |
| drumsti «мутити, перемішувати» | литовська |
| dręxlъ | праслов’янська |
| дряга́ть «тремтіти, смикатися» | російська |
| дря́хлый | російська |
| дрȅсео «сумний» (жін. р. дрȅсела) | сербохорватська |
| dresȇl «похмурий, сумний» | словенська |
| дрѫхлъ | старослов’янська |
| дряхле́ть | українська |
| дря́хнуть | українська |
| драхле́ць | українська |
| дрясьлыи | українська |
| друхлъ «тс.» | українська |
| дpecèлити «сумнішати» | українська |
| дрѧселъ «сумний, зажурений» | українська |
| drachly «сумний» | чеська |
| *dręxnǫti (з *dręg-s-) | ? |
| *dręsьlъ (dręselъ) | ? |
| *dręgati | ? |
| труха́ | ? |
| drumzlùs «мутний» | ? |
| дрȅсео «сумний» (жін. р. дрȅсела) | ? |
луха́ «лузга»
може бути також результатом контамінації форм лузга́ і труха́;
неясне;
можливо, пов’язане з р. шелуха́ «лузги», що розглядається як утворення з давнім експресивним префіксом ше- від*луха́, ототожнюваного з луска́;
р. [л́ухта] «каша; крупа», [лу́хта́] «нісенітниця», бр. [лухта́] «лузга, полова»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лухта́ «лузга, полова» | білоруська |
| шелуха́ «лузги» | російська |
| ше- | російська |
| *луха́ | російська |
| луска́ | російська |
| л́ухта «каша; крупа» | російська |
| лу́хта́ «нісенітниця» | російська |
| лузга́ | українська |
| труха́ | українська |
патрохи́ «мох або глиця для підстилання»
очевидно, давніше *патрухи, що утворилося за допомогою префікса па- від труха́;
бр. патру́ха «потерть», п. [patrucha] «дрібне сіно»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| патру́ха «потерть» | білоруська |
| patrucha «дрібне сіно» | польська |
| *патрухи | українська |
| труха́ | українська |
трость «спеціально оброблена довга палиця; тонка, переважно очеретяна або комишова, пластинка в духових музичних інструментах; [(бот.) очерет, Phragmites communis (L.) Trin, Mak, Нед; гілка, гілки; стеблина очерету; частина ткацького верстата]»
псл. trъstь «тс.»;
споріднене з лит. trušìs «очерет, комиш», triušìs, лтс. trusis «тс.», лит. strustìs «смуга лика в ситі», можливо, з гр. ϑρύον (‹ *trusom) «ситовник», далі з тру́ха;
іє. *trus-;
р. трость «легка оброблена палиця; (бот. заст.) очерет», тростни́к «очерет», [тресна, тресняк, треста, трест, троста́] «тс.», бр. трысці́на «очеретина», трыснёг «очерет; тростина (цукрова)», [трасні́к] «очерет», [тро́снік, трысні́к, трэсні́к, трасціна́, трості́на, трысціна́, трэсціна́] «тс.», [трасня́г, трасня́к, трасня́х, трысня́г, трысня́к, трысня́х, трыснёх] «тс.; poгіз, Typha L.», [трастка́] «пластинка у берді», [трасцё, трысцё] «тс.», др. тръсть «стебло тростини; суха гілка», п. trzcina «очерет», treść, ч. třtina, слц. trst’, tŕstie, trstina, вл. нл. sćina, болг. тръ́ст, тръсти́ка «тс.», м. трска «тс., комиш», схв. тр̀с, тр̀ска, тр̀сљика «тс.», тр̑ст «очерет», тр̀стика, тр̀стина «тс.», слн. tŕst «очерет, комиш», trstíka «тс.», tŕstje «зарості очерету», стсл. тръсть «очерет, комиш», тръстьѥ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терстина
«очерет»
(тирстина)] Mak
трість
троск
«тс.»
тро́сни́к
«тс. Mak; зарості очерету Г, Нед»
тростеви́й
трости́на
«стеблина очерету, комишу та ін.; очерет; спеціально оброблена довга палиця»
тростини́ско
«зарості очерету»
трости́нний
трости́но́вий
трости́стий
«який має товсте стебло»
трості́лка
«стеблина»
тростінник
«очерет»
тро́стка
«палка; [частина ткацького верстата Корз]»
тростни́к
«очерет Mak; комиш озерний, куга озерна, Scirpus lacustris L. Mak; зарості очерету Нед»
(бот.)
тростова́тий
«очеретоподібний»
тростова́тка
«трубчатий поліп, Tubularia calamaris»
(зоол.)
тростова́чка
«зарості очерету»
тросто́ви́й
«з трості; подібний до трості»
тростовни́к
«очерет»
тро́стя
«тс.»
тростяни́й
тростяни́ця
«трав’яниста рослина родини злакових, Scolоchloa Link.»
(бот.)
тросьть
«очерет; гілки, сучки; палиця»
тросьць
«частини ткацького верстата»
трощ
«очерет»
тро́ща
тро́щі
«низина, заросла осокою»
трустина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трысці́на «очеретина» | білоруська |
| трыснёг «очерет; тростина (цукрова)» | білоруська |
| трасні́к «очерет» | білоруська |
| тро́снік | білоруська |
| трысні́к | білоруська |
| трэсні́к | білоруська |
| трасціна́ | білоруська |
| трості́на | білоруська |
| трысціна́ | білоруська |
| трэсціна́ «тс.» | білоруська |
| трасня́г | білоруська |
| трасня́к | білоруська |
| трасня́х | білоруська |
| трысня́г | білоруська |
| трысня́к | білоруська |
| трысня́х | білоруська |
| трыснёх «тс.; poгіз, Typha L.» | білоруська |
| трастка́ «пластинка у берді» | білоруська |
| трасцё | білоруська |
| трысцё «тс.» | білоруська |
| тръ́ст | болгарська |
| тръсти́ка «тс.» | болгарська |
| sćina | верхньолужицька |
| ϑρύον «ситовник» | грецька |
| тръсть «стебло тростини; суха гілка» | давньоруська |
| *trus- | індоєвропейська |
| trusis «тс.» | латиська |
| trušìs «очерет, комиш» | литовська |
| triušìs | литовська |
| strustìs «смуга лика в ситі» | литовська |
| трска «тс., комиш» | македонська |
| sćina | нижньолужицька |
| trzcina «очерет» | польська |
| treść «очерет» | польська |
| trъstь «тс.» | праслов’янська |
| трость «легка оброблена палиця; (бот. заст.) очерет» | російська |
| тростни́к «очерет» | російська |
| тресна | російська |
| тресняк | російська |
| треста | російська |
| трест | російська |
| троста́ «тс.» | російська |
| тр̀с | сербохорватська |
| тр̀ска | сербохорватська |
| тр̀сљика «тс.» | сербохорватська |
| тр̑ст «очерет» | сербохорватська |
| тр̀стика | сербохорватська |
| тр̀стина «тс.» | сербохорватська |
| trst' | словацька |
| tŕstie | словацька |
| trstina | словацька |
| tŕst «очерет, комиш»«тс.»«зарості очерету» | словенська |
| trstíka «очерет, комиш»«тс.»«зарості очерету» | словенська |
| tŕstje «очерет, комиш»«тс.»«зарості очерету» | словенська |
| тръсть «очерет, комиш» | старослов’янська |
| тръстьѥ «тс.» | старослов’янська |
| тру́ха | українська |
| třtina | чеська |
труси́ти «трясти, розсівати; робити обшук; [кришити Нед]»
псл. trǫsiti, форма каузатива до псл. tręsti «трясти»;
менш переконливе виведення (Schuster-Šewc 1539–1540) від псл. *trǫs(k)-, *trus(k)- ‹ іє. *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати», звідки виводиться також псл. trǫx-, trux-, укр. труха́, тру́хлий;
р. труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю», труси́ться «трястися, боятися», бр. трусі́ць «трясти; шукати», трусі́цца «сипатися; тремтіти», др. трусити «обтрушувати», ч. trousiti «сипати», trus «послід», слц. trúsit’ «сипати», trus «послід», вл. trusyć «посипати, розсипати, розсівати», нл. tšusyś «трясти», болг. тръс «рись», схв. тру̑с «землетрус», слн. trosíti «розсипати», стсл. трѫсъ «землетрус»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витру́шувати
на́трус
«зерно, змішане з соломою після молотьби»
на́труска
«тс.; посудина, з якої насипали порох на поличку стародавньої рушниці, ріг-порохівниця»
на́тру́ска
«натрушування; догана, прочухан»
на́трусом
«(про міряння сипких тіл) не ущільнюючи зверху, задовольняючись тим, скільки ввійде при насипанні»
обтру́шувати
одтруси́ти
«відсипати»
отру́шувати
перетру́с
«перетрушування»
перетру́ска
пі́трухе
«риссю»
по́трус
«струс»
потру́сини
«зібрання близьких гостей на другий день після бенкету»
притру́шувати
протру́шувати
розтру́с
«огляд»
ро́зтруска
розтрусни́й
розтру́шувати
розтру́шувач
струс
«поштовх; переполох; [суєта, сум’яття; струшування плодів з дерева і самі струшувані плоди]»
струсани́на
«тс.»
трус
«трясіння; сум’яття; обшук»
труса́
«сум’яття, тривога»
трусани́на
трусени́ця
«обшук»
труси́льник
тру́сини
«рештки»
труси́нка
«крихта»
труси́тися
трусі́й
«той, хто трясе Нед; той, хто робить обшук Г, Нед»
тру́ска
«обшук»
трусни́й
«який стосується трусіння»
трусни́ця
«лихоманка»
трусну́ти
трусня́
«трусіння, трясіння»
трусону́ти
трусце́м
труськи́й
тру́сько
трусько́м
«дрібною риссю»
трусюва́ти
«трусити»
трухну́ти
«труснути»
трушка́
тру́шки
тру́шко́м
«тс.»
утру́ска
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трусі́ць «трясти; шукати» | білоруська |
| трусі́цца «сипатися; тремтіти» | білоруська |
| тръс «рись» | болгарська |
| trusyć «посипати, розсипати, розсівати» | верхньолужицька |
| трусити «обтрушувати» | давньоруська |
| *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати» | індоєвропейська |
| tšusyś «трясти» | нижньолужицька |
| trǫsiti | праслов’янська |
| tręsti «трясти» | праслов’янська |
| *trǫs(k)- | праслов’янська |
| *trus(k)- | праслов’янська |
| trǫx- | праслов’янська |
| trux- | праслов’янська |
| труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю» | російська |
| труси́ться «трястися, боятися» | російська |
| тру̑с «землетрус» | сербохорватська |
| trúsit' «сипати»«послід» | словацька |
| trus «сипати»«послід» | словацька |
| trosíti «розсипати» | словенська |
| трѫсъ «землетрус» | старослов’янська |
| труха́ | українська |
| тру́хлий | українська |
| trousiti «сипати»«послід» | чеська |
| trus «сипати»«послід» | чеська |
трусь «кріль, Lepus cuniculus» (зоол.)
очевидно, пов’язане з труси́ти(ся);
початкове значення «той, хто труситься»;
можливо, слово походить з дитячої мови;
р. [трус] «кролик», бр. трус, п. truś, trusia, ст. truśka, [trus, truska, trusz] «тс.», truś truś (вигук для підкликання кроликів), слц. trus-trus «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трунь-трунь
(вигук для підкликання кроликів)
тру́ня
«кролик»
(дит.)
трус
«кріль»
труса́к
«тс.»
трусеня́
«кроля»
трусєта
«кролята»
тру́сик
«кролик»
труси́ця
«кролиця»
тру́ска
«тс.»
трусни́к
«заєць»
трусь-трусь
«тс.»
тру́ська
«кролиця О; молодий кролик»
трусьо́к
«кріль; молодий кролик»
тру́ся
«кролик Чаб; кроленя О»
труся́к
«кріль»
труся́тник
«приміщення для кролів; кролівник»
труся́тниця
«кролівниця»
труся́чий
«кролячий»
труха́
«кролик»
труха́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трус | білоруська |
| truś | польська |
| trusia | польська |
| truśka (ст.) | польська |
| trus «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) | польська |
| truska «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) | польська |
| trusz «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) | польська |
| truś truś «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) | польська |
| трус «кролик» | російська |
| trus-trus «тс.» | словацька |
| труси́ти(ся) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України