ТРУХАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

трусь «кріль, Lepus cuniculus» (зоол.)

очевидно, пов’язане з труси́ти(ся);
початкове значення «той, хто труситься»;
можливо, слово походить з дитячої мови;
р. [трус] «кролик», бр. трус, п. truś, trusia, ст. truśka, [trus, truska, trusz] «тс.», truś truś (вигук для підкликання кроликів), слц. trus-trus «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трунь-трунь (вигук для підкликання кроликів)
тру́ня «кролик» (дит.)
трус «кріль»
труса́к «тс.»
трусеня́ «кроля»
трусєта «кролята»
тру́сик «кролик»
труси́ця «кролиця»
тру́ска «тс.»
трусни́к «заєць»
трусь-трусь «тс.»
тру́ська «кролиця О; молодий кролик»
трусьо́к «кріль; молодий кролик»
тру́ся «кролик Чаб; кроленя О»
труся́к «кріль»
труся́тник «приміщення для кролів; кролівник»
труся́тниця «кролівниця»
труся́чий «кролячий»
труха́ «кролик»
труха́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трус білоруська
truś польська
trusia польська
truśka (ст.) польська
trus «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
truska «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
trusz «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
truś truś «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
трус «кролик» російська
trus-trus «тс.» словацька
труси́ти(ся) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України