ТРУСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трускуне́ць «чирок тріскунок, Querquedula (Anas) querquedula L.» (орн.)
похідне утворення від [тру́скати] «тріщати», паралельне до [тріскунка] Шарл, чирок тріскунок, р. чирок трескунок «тс.»;
назва зумовлена голосом птаха, що сприймається як гаркаве, тихе, «дерев’яне» кер-р-р;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чирок трескунок «тс.» | російська |
тру́скати «тріщати» | українська |
тріскунка | українська |
чирок тріскунок | українська |
кер-р-р | українська |
тру́сок «дрібний хмиз; сухі тріски; [дрібні тріски, що відлітають, коли рубають дрова Г; дерев’яний дріб’язок, переважно відходи після обтісування Ме; дрібно порубане гілля До]»
псл. *trǫskъ/truskъ, пов’язане з *trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати», паралельне до trěskъ «тріск», *druzgati «з тріском ламати, трощити»;
р. [трус] «трусок», [труск] «тріск, хруст, хмиз», бр. [тру́са́к] «тонкі гілки, тріски», [труск] «дрібний хмиз», [тру́снік] «хмиз, тріски», [трусо́чык] «дрібний хмиз», [тру́снуць] «тріснути», др. трускъ «тріск», п. [trusk] «шелест, хруст, тріск», [trzusk] «тс.», слц. [truskat’] «тріщати», trust’at’, truštit’ «тс.», вл. trusk «розкидані шматки», болг. тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
труск
«тс.; дрібно побиті гілки, лозиння ЛЧерк; тріск сухих рослин під ногами, самі ці рослини, сухі гілки дерев Шейк»
труск
(вигук для позначення моменту тріскання, тріщання)
тру́скати
«тріщати, хрустіти Г, Нед; хлопати Шейк; голосно ударяти Нед»
трускати собою
«багато працювати; неспокійно бігати»
трусня́к
«сухі гілки, сушняк, хмиз»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тру́са́к «тонкі гілки, тріски» | білоруська |
труск «дрібний хмиз» | білоруська |
тру́снік «хмиз, тріски» | білоруська |
трусо́чык «дрібний хмиз» | білоруська |
тру́снуць «тріснути» | білоруська |
тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)» | болгарська |
trusk «розкидані шматки» | верхньолужицька |
трускъ «тріск» | давньоруська |
trusk «шелест, хруст, тріск» | польська |
trzusk «тс.» | польська |
*trǫskъ/truskъ | праслов’янська |
*trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати» | праслов’янська |
trěskъ «тріск» | праслов’янська |
*druzgati «з тріском ламати, трощити» | праслов’янська |
трус «трусок» | російська |
труск «тріск, хруст, хмиз» | російська |
truskat' «тріщати»«тс.» | словацька |
trust'at' «тріщати»«тс.» | словацька |
truštit' «тріщати»«тс.» | словацька |
трущити «лущити»
результат контамінації дієслів трощи́ти, [тру́скати] «тріщати, хрустіти» і лу́щити;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
трощи́ти | українська |
тру́скати «тріщати, хрустіти» | українська |
лу́щити | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України