ТРУСК — ЕТИМОЛОГІЯ

тру́скавка «суниця, полуниця, Fragaria L.» (бот.)

похідні утворення від звуконаслідувального кореня trusk- «тріск; хруст; гуркіт; шелест; ляскання (батога)», пор. укр. р. [труск] «тріск», п. [trusk] «тс.» та ін;
єдиного пояснення мотивації назви немає;
найпростіше було б припустити, що назва зумовлена тріщанням на зубах насінин плодів при їх розкушуванні;
назва пояснюється тим, що при зриванні ягід чується специфічний шум (Machek ESJČ 655; Schuster-Šewc 1538–1539), або тим, що полуниця має ламке листя і названа за легким його тріском;
аналогічні назви полуниць розвинулися в різних мовах від різних звуконаслідувальних дієслів і мають спільну мотивацію;
пор. укр. [хру́скавка, хру́ставка] (від хру́скати, хрусті́ти), ч. [praskavec, praščák], chrustavec, слц. druzgavica, вл. [pruskεlcy], болг. [праскавица], лит. brašké (від braškėˊti «хрускати»), нвн. Knackbeere (при knacken «хрустіти»);
бр. труска́лкі, [труска́ўкі, траска́ўкі, траска́лкі], п. truskawka, ч. [truskavec, troskavec], ст. truskavicě, слц. [truskavec, truskavica], truskavky, вл. truskalca, слн. [troska, troskalica, truska, truskalica, truskavice, truskovec];
Фонетичні та словотвірні варіанти

траскавка «Fragaria elatior Ehrh.»
труск «Fragaria collina Ehrh.»
труска́вки «полуниці»
труска́вчина «ягода полуниці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
труска́лкі білоруська
труска́ўкі білоруська
траска́ўкі білоруська
траска́лкі білоруська
праскавица болгарська
pruskεlcy верхньолужицька
truskalca верхньолужицька
brašké (від braškėˊti «хрускати») литовська
braškėˊti литовська
Knackbeere (при knacken «хрустіти») нововерхньонімецька
knacken нововерхньонімецька
trusk «тс.» польська
truskawka польська
trusk- «тріск; хруст; гуркіт; шелест; ляскання (батога)» праслов’янська
труск «тріск» російська
druzgavica словацька
truskavec словацька
truskavica словацька
truskavky словацька
troska словенська
troskalica словенська
truska словенська
truskalica словенська
truskavice словенська
truskovec словенська
труск «тріск» українська
хру́скавка (від хру́скати, хрусті́ти) українська
хру́ставка (від хру́скати, хрусті́ти) українська
praskavec чеська
praščák чеська
chrustavec чеська
truskavec чеська
troskavec чеська
truskavicě (ст.) чеська

тру́сок «дрібний хмиз; сухі тріски; [дрібні тріски, що відлітають, коли рубають дрова Г; дерев’яний дріб’язок, переважно відходи після обтісування Ме; дрібно порубане гілля До]»

псл. *trǫskъ/truskъ, пов’язане з *trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати», паралельне до trěskъ «тріск», *druzgati «з тріском ламати, трощити»;
р. [трус] «трусок», [труск] «тріск, хруст, хмиз», бр. [тру́са́к] «тонкі гілки, тріски», [труск] «дрібний хмиз», [тру́снік] «хмиз, тріски», [трусо́чык] «дрібний хмиз», [тру́снуць] «тріснути», др. трускъ «тріск», п. [trusk] «шелест, хруст, тріск», [trzusk] «тс.», слц. [truskat’] «тріщати», trust’at’, truštit’ «тс.», вл. trusk «розкидані шматки», болг. тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

труск «тс.; дрібно побиті гілки, лозиння ЛЧерк; тріск сухих рослин під ногами, самі ці рослини, сухі гілки дерев Шейк»
труск (вигук для позначення моменту тріскання, тріщання)
тру́скати «тріщати, хрустіти Г, Нед; хлопати Шейк; голосно ударяти Нед»
трускати собою «багато працювати; неспокійно бігати»
трусня́к «сухі гілки, сушняк, хмиз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тру́са́к «тонкі гілки, тріски» білоруська
труск «дрібний хмиз» білоруська
тру́снік «хмиз, тріски» білоруська
трусо́чык «дрібний хмиз» білоруська
тру́снуць «тріснути» білоруська
тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)» болгарська
trusk «розкидані шматки» верхньолужицька
трускъ «тріск» давньоруська
trusk «шелест, хруст, тріск» польська
trzusk «тс.» польська
*trǫskъ/truskъ праслов’янська
*trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати» праслов’янська
trěskъ «тріск» праслов’янська
*druzgati «з тріском ламати, трощити» праслов’янська
трус «трусок» російська
труск «тріск, хруст, хмиз» російська
truskat' «тріщати»«тс.» словацька
trust'at' «тріщати»«тс.» словацька
truštit' «тріщати»«тс.» словацька

трущо́ба «густий ліс; перевал; заглиблення, лощина, яма; печера розбійників»

очевидно, пов’язане з [труск] «хмиз, хруст»;
р. трущо́ба «нетрі, хащі, густий непрохідний ліс, завалений буреломом, трухлявими колодами, хмизом»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трущо́ба «нетрі, хащі, густий непрохідний ліс, завалений буреломом, трухлявими колодами, хмизом» російська
труск «хмиз, хруст» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України