ТРУСК — ЕТИМОЛОГІЯ

похідні утворення від звуконаслідувального кореня trusk- «тріск; хруст; гуркіт; шелест; ляскання (батога)», пор. укр. р. [труск] «тріск», п. [trusk] «тс.» та ін;

єдиного пояснення мотивації назви немає;

найпростіше було б припустити, що назва зумовлена тріщанням на зубах насінин плодів при їх розкушуванні;

назва пояснюється тим, що при зриванні ягід чується специфічний шум (Machek ESJČ 655; Schuster-Šewc 1538–1539), або тим, що полуниця має ламке листя і названа за легким його тріском;

аналогічні назви полуниць розвинулися в різних мовах від різних звуконаслідувальних дієслів і мають спільну мотивацію;

пор. укр. [хру́скавка, хру́ставка] (від хру́скати, хрусті́ти), ч. [praskavec, praščák], chrustavec, слц. druzgavica, вл. [pruskεlcy], болг. [праскавица], лит. brašké (від braškėˊti «хрускати»), нвн. Knackbeere (при knacken «хрустіти»);

бр. труска́лкі, [труска́ўкі, траска́ўкі, траска́лкі], п. truskawka, ч. [truskavec, troskavec], ст. truskavicě, слц. [truskavec, truskavica], truskavky, вл. truskalca, слн. [troska, troskalica, truska, truskalica, truskavice, truskovec];

псл. *trǫskъ/truskъ, пов’язане з *trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати», паралельне до trěskъ «тріск», *druzgati «з тріском ламати, трощити»;

р. [трус] «трусок», [труск] «тріск, хруст, хмиз», бр. [тру́са́к] «тонкі гілки, тріски», [труск] «дрібний хмиз», [тру́снік] «хмиз, тріски», [трусо́чык] «дрібний хмиз», [тру́снуць] «тріснути», др. трускъ «тріск», п. [trusk] «шелест, хруст, тріск», [trzusk] «тс.», слц. [truskat’] «тріщати», trust’at’, truštit’ «тс.», вл. trusk «розкидані шматки», болг. тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)»;

очевидно, пов’язане з [труск] «хмиз, хруст»;

р. трущо́ба «нетрі, хащі, густий непрохідний ліс, завалений буреломом, трухлявими колодами, хмизом»;