ТРУС — ЕТИМОЛОГІЯ

трус «боягуз»

пор. п. truchliwy «боязкий, боягузливий», вл. truchły «боязкий, смутний», нл. tšuchły «соромливий, малодушний; боязкий, смутний», лтс. traušâtiês «боятися»;
очевидно, псл. [trusъ] «страх», пов’язане з trǫsъ «трясіння», tręsti «трясти»;
р. трус, бр. [трус], др. трусъ «трясіння; трепет», стсл. трѫсъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

труса́ «страх»
труса́к «боягуз»
трусли́венький (зменш.)
трусли́вий «боягузливий, легкодухий»
тру́сно «боягузливо»
трусова́тий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трус білоруська
truchły «боязкий, смутний» верхньолужицька
трусъ «трясіння; трепет» давньоруська
traušâtiês «боятися» латиська
tšuchły «соромливий, малодушний; боязкий, смутний» нижньолужицька
truchliwy «боязкий, боягузливий» польська
trusъ «страх» праслов’янська
trǫsъ «трясіння» праслов’янська
tręsti «трясти» праслов’янська
трус російська
трѫсъ «тс.» старослов’янська

трус «страус, Strutio camelus L.» (орн.)

результат спрощення форми струсь «тс.» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

тру́се́вий «страусовий»
трусько «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
струсь «тс.» українська

струсь «страус, Struthio camelus L.» (орн.)

очевидно, запозичення з польської мови;
п. struś «страус», ст. strus (XV ст.), як і вл. strus, štrus, нл. strus, ч. pštros, ст. štros, štrus, слц. [štros, štruc], pštrus та р.-цсл. струсъ, стсл. строусъ, походять від двн. свн. снн. strūӡ, снн. strūs «тс.», які зводяться до лат. strūthio «тс.», гр. στρουϑίων «тс.; горобець, маленький птах»;
р. заст. струсь «страус», струсъ, бр. ст. струсъ «тс.» (XVII ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

стрице́вий
стри́цо́вий «тс.»
стру́севий «страусовий»
струсій
стру́сячий
трус
трусько «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
струсъ «тс.» (XVII ст.) білоруська
strus верхньолужицька
στρουϑίων «тс.; горобець, маленький птах» грецька
strūӡ давньоверхньонімецька
strūthio «тс.» латинська
strus нижньолужицька
struś «страус» польська
струсь «страус» російська
струсъ русько-церковнослов’янська
strūӡ середньоверхньнімецька
strūӡ середньонижньонімецька
strūs «тс.» середньонижньонімецька
štros словацька
štruc словацька
строусъ старослов’янська
струсъ українська
pštros чеська
strus ?
štrus ?
štros ?
štrus ?
струсь «страус» ?
струсъ «тс.» (XVII ст.) ?

труси́ти «трясти, розсівати; робити обшук; [кришити Нед]»

менш переконливе виведення (Schuster-Šewc 1539–1540) від псл. *trǫs(k)-, *trus(k)- ‹ іє. *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати», звідки виводиться також псл. trǫx-, trux-, укр. труха́, тру́хлий;
псл. trǫsiti, форма каузатива до псл. tręsti «трясти»;
р. труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю», труси́ться «трястися, боятися», бр. трусі́ць «трясти; шукати», трусі́цца «сипатися; тремтіти», др. трусити «обтрушувати», ч. trousiti «сипати», trus «послід», слц. trúsit’ «сипати», trus «послід», вл. trusyć «посипати, розсипати, розсівати», нл. tšusyś «трясти», болг. тръс «рись», схв. тру̑с «землетрус», слн. trosíti «розсипати», стсл. трѫсъ «землетрус»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

витру́шувати
на́трус «зерно, змішане з соломою після молотьби»
на́труска «тс.; посудина, з якої насипали порох на поличку стародавньої рушниці, ріг-порохівниця»
на́тру́ска «натрушування; догана, прочухан»
на́трусом «(про міряння сипких тіл) не ущільнюючи зверху, задовольняючись тим, скільки ввійде при насипанні»
обтру́шувати
одтруси́ти «відсипати»
отру́шувати
перетру́с «перетрушування»
перетру́ска
пі́трухе «риссю»
по́трус «струс»
потру́сини «зібрання близьких гостей на другий день після бенкету»
притру́шувати
протру́шувати
розтру́с «огляд»
ро́зтруска
розтрусни́й
розтру́шувати
розтру́шувач
струс «поштовх; переполох; [суєта, сум’яття; струшування плодів з дерева і самі струшувані плоди]»
струсани́на «тс.»
трус «трясіння; сум’яття; обшук»
труса́ «сум’яття, тривога»
трусани́на
трусени́ця «обшук»
труси́льник
тру́сини «рештки»
труси́нка «крихта»
труси́тися
трусі́й «той, хто трясе Нед; той, хто робить обшук Г, Нед»
тру́ска «обшук»
трусни́й «який стосується трусіння»
трусни́ця «лихоманка»
трусну́ти
трусня́ «трусіння, трясіння»
трусону́ти
трусце́м
труськи́й
тру́сько
трусько́м «дрібною риссю»
трусюва́ти «трусити»
трухну́ти «труснути»
трушка́
тру́шки
тру́шко́м «тс.»
утру́ска
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трусі́ць «трясти; шукати» білоруська
трусі́цца «сипатися; тремтіти» білоруська
тръс «рись» болгарська
trusyć «посипати, розсипати, розсівати» верхньолужицька
трусити «обтрушувати» давньоруська
*treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати» індоєвропейська
tšusyś «трясти» нижньолужицька
*trǫs(k)- праслов’янська
*trus(k)- праслов’янська
trǫx- праслов’янська
trux- праслов’янська
trǫsiti праслов’янська
tręsti «трясти» праслов’янська
труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю» російська
труси́ться «трястися, боятися» російська
тру̑с «землетрус» сербохорватська
trúsit' «сипати»«послід» словацька
trus «сипати»«послід» словацька
trosíti «розсипати» словенська
трѫсъ «землетрус» старослов’янська
труха́ українська
тру́хлий українська
trousiti «сипати»«послід» чеська
trus «сипати»«послід» чеська

тру́сок «дрібний хмиз; сухі тріски; [дрібні тріски, що відлітають, коли рубають дрова Г; дерев’яний дріб’язок, переважно відходи після обтісування Ме; дрібно порубане гілля До]»

псл. *trǫskъ/truskъ, пов’язане з *trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати», паралельне до trěskъ «тріск», *druzgati «з тріском ламати, трощити»;
р. [трус] «трусок», [труск] «тріск, хруст, хмиз», бр. [тру́са́к] «тонкі гілки, тріски», [труск] «дрібний хмиз», [тру́снік] «хмиз, тріски», [трусо́чык] «дрібний хмиз», [тру́снуць] «тріснути», др. трускъ «тріск», п. [trusk] «шелест, хруст, тріск», [trzusk] «тс.», слц. [truskat’] «тріщати», trust’at’, truštit’ «тс.», вл. trusk «розкидані шматки», болг. тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

труск «тс.; дрібно побиті гілки, лозиння ЛЧерк; тріск сухих рослин під ногами, самі ці рослини, сухі гілки дерев Шейк»
труск (вигук для позначення моменту тріскання, тріщання)
тру́скати «тріщати, хрустіти Г, Нед; хлопати Шейк; голосно ударяти Нед»
трускати собою «багато працювати; неспокійно бігати»
трусня́к «сухі гілки, сушняк, хмиз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тру́са́к «тонкі гілки, тріски» білоруська
труск «дрібний хмиз» білоруська
тру́снік «хмиз, тріски» білоруська
трусо́чык «дрібний хмиз» білоруська
тру́снуць «тріснути» білоруська
тръ́скам «трясти; грюкати (дверима)» болгарська
trusk «розкидані шматки» верхньолужицька
трускъ «тріск» давньоруська
trusk «шелест, хруст, тріск» польська
trzusk «тс.» польська
*trǫskъ/truskъ праслов’янська
*trǫskati «відокремлювати; тріскатися, розриватися; тріщати, гуркати» праслов’янська
trěskъ «тріск» праслов’янська
*druzgati «з тріском ламати, трощити» праслов’янська
трус «трусок» російська
труск «тріск, хруст, хмиз» російська
truskat' «тріщати»«тс.» словацька
trust'at' «тріщати»«тс.» словацька
truštit' «тріщати»«тс.» словацька

трусь «кріль, Lepus cuniculus» (зоол.)

очевидно, пов’язане з труси́ти(ся);
початкове значення «той, хто труситься»;
можливо, слово походить з дитячої мови;
р. [трус] «кролик», бр. трус, п. truś, trusia, ст. truśka, [trus, truska, trusz] «тс.», truś truś (вигук для підкликання кроликів), слц. trus-trus «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трунь-трунь (вигук для підкликання кроликів)
тру́ня «кролик» (дит.)
трус «кріль»
труса́к «тс.»
трусеня́ «кроля»
трусєта «кролята»
тру́сик «кролик»
труси́ця «кролиця»
тру́ска «тс.»
трусни́к «заєць»
трусь-трусь «тс.»
тру́ська «кролиця О; молодий кролик»
трусьо́к «кріль; молодий кролик»
тру́ся «кролик Чаб; кроленя О»
труся́к «кріль»
труся́тник «приміщення для кролів; кролівник»
труся́тниця «кролівниця»
труся́чий «кролячий»
труха́ «кролик»
труха́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трус білоруська
truś польська
trusia польська
truśka (ст.) польська
trus «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
truska «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
trusz «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
truś truś «тс.» (вигук для підкликання кроликів), (ст.) польська
трус «кролик» російська
trus-trus «тс.» словацька
труси́ти(ся) українська

труси́ «короткі штани»

наголос на останньому складі і кінцеве -ы в російському слові пояснюються впливом р. штаны́;
р. трусы́ виводиться від англ. trousers «штани», фр. trousses «тс.»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. трусы́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трусеня́та
тру́сики
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trousers «штани» англійська
трусы́ білоруська
штаны́ російська
трусы́ російська
trousses «тс.» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України