ТРУБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тру́би́ти «багато їсти»
результат семантичної видозміни слова труби́ти «видавати звуки; дути в трубу»;
спочатку, очевидно, стосувалося пиття з вузької посудини;
бр. трубі́ць «тс.», п. trąbić «дудлити», вл. trubić «жадібно й багато пити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трубі́ць «тс.» | білоруська |
| trubić «жадібно й багато пити» | верхньолужицька |
| trąbić «дудлити» | польська |
| труби́ти «видавати звуки; дути в трубу» | українська |
тру́ба́ «довгий порожнистий предмет; духовий музичний інструмент, (присудкове слово) кінець, загибель; [димохід Нед]»
псл. trǫba;
загальноприйнятої етимології не має;
звичайно розглядається як раннє запозичення з германських мов і зіставляється з двн. trumba // trumpa «тимпан, барабан, труба», франк. trumba «тс.» (звідки фр. trompe «мисливський ріжок» і далі trompette «труба») звуконаслідувального походження;
припускається також запозичення з слат. trumba «духова труба»;
менш вірогідною видається гіпотеза про випадковий збіг звуконаслідувальних утворень *tromba незалежного походження у германських, романських і слов’янських мовах (Младенов 642; Matzenauer 85);
р. бр. труба́, др. труба, п. trąba, ч. trouba, слц. trúba, вл. truba, нл. tšuba, болг. тръба́, м. траба, схв. тру́ба, слн. tróba, стсл. трѫба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трубити
«пробрати сіно або солому так, щоб посередині купи утворилось заглиблення у вигляді труби»
па́трубок
ро́зтруб
труба́нка
«молюск Spirula»
(зоол.)
труба́р
«трубач»
труба́рня
«фабрика труб»
труба́ч
трубачува́ти
«бути трубачем»
трубаш
«трубач»
трубе́ня
«дуже товста жінка»
трубе́та
«трембіта»
труби́сти
«дуже товстий»
(про людину)
тру́би́ти
«видобувати звуки, дуючи в трубу; поширювати чутки; довго займатися чимось Г, Нед; [вити по-вовчому Шейк; голосно гавкати]»
трубівки́
«Protopoda»
(зоол.)
трубі́ти
«трубити»
тру́бка
«назва різних приладів або їх частин, що мають форму труби; назва стебла злаків; [люлька Нед]»
трубкови́й
трубкува́ння
«вихід злакових у трубку»
трубкува́тий
«який має форму труби»
тру́бний
тру́бник
тру́бниця
«димохід»
трубничо́к
«інфузорія, Stentor»
(зоол.)
трубні́ца
«посуд для зерна з колоди дерева»
трубова́тий
«тс.»
тру́бочний
трубча́к
«черв’як, Serpula»
(зоол.)
трубча́стий
трубча́тий
трубча́тка
(техн.)
трубчатки́
«Tubicola»
(зоол.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| труба́ | білоруська |
| тръба́ | болгарська |
| truba | верхньолужицька |
| trumba // trumpa «тимпан, барабан, труба» | давньоверхньонімецька |
| труба | давньоруська |
| траба | македонська |
| tšuba | нижньолужицька |
| trąba | польська |
| trǫba | праслов’янська |
| труба́ | російська |
| тру́ба | сербохорватська |
| trumba «духова труба» | середньолатинська |
| trúba | словацька |
| tróba | словенська |
| трѫба | старослов’янська |
| trumba «тс.» (звідки фр. trompe «мисливський ріжок» і далі trompette «труба») | франкська |
| trompe | французька |
| trompette | французька |
| trouba | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України