ТРОФЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
трофе́й «воєнна здобич»
запозичення з французької мови;
фр. trophée через нар.-лат. trophaeum і лат. tropaeum зводиться до гр. τρόπατον «пам’ятник на честь перемоги над ворогом», τρόπαις «пов’язаний з поворотом, пов’язаний з поразкою», похідних від τροπή «поворот; відкидання ворога; змушення (ворога) до втечі»;
р. болг. трофе́й, бр. трафе́й, п. trofeum, ч. слц. trofej, вл. trofeja, м. трофе́j, схв. тро̀фе̄j, трофе́jа, слн. troféja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трофе́йник
трофе́йщик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трафе́й | білоруська |
| трофе́й | болгарська |
| trofeja | верхньолужицька |
| τρόπατον «пам’ятник на честь перемоги над ворогом» | грецька |
| τρόπαις «пов’язаний з поворотом, пов’язаний з поразкою» | грецька |
| τροπή «поворот; відкидання ворога; змушення (ворога) до втечі» | грецька |
| tropaeum | латинська |
| трофе́j | македонська |
| trophaeum | народнолатинська |
| trofeum | польська |
| трофе́й | російська |
| тро̀фе̄j | сербохорватська |
| трофе́jа | сербохорватська |
| trofej | словацька |
| troféja | словенська |
| trophée | французька |
| trofej | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України