ТРОСТИНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення зі словацької мови (може бути й українською діалектною формою – Німчук 286);

слц. trstina «очерет» відповідає укр. трости́на;

пов’язане з трости́на, [трость, трість, (зб.) трістя́] «очерет»;

початково означало «місце, заросле очеретом»;

пізніше могло зазнати зближення з трясти́(ся);

похідне утворення від трость (тростина) «очерет»;

назва зумовлена місцем гніздування цих птахів (на озерах, болотах, заболочених річках, де є густі зарості очерету, комишу або інших болотяних рослин);

пор. р. [молочайник козий, молочайник волчий], п. [kozimlecz] «тс.»;

назва пояснюється каучуконосним характером хондрили і схожістю цього її виду до тростини (ситнику);

складне утворення з основ слів трость, трости́на і молоко́;

псл. trъstь «тс.»;

споріднене з лит. trušìs «очерет, комиш», triušìs, лтс. trusis «тс.», лит. strustìs «смуга лика в ситі», можливо, з гр. ϑρύον (‹ *trusom) «ситовник», далі з тру́ха;

іє. *trus-;

р. трость «легка оброблена палиця; (бот. заст.) очерет», тростни́к «очерет», [тресна, тресняк, треста, трест, троста́] «тс.», бр. трысці́на «очеретина», трыснёг «очерет; тростина (цукрова)», [трасні́к] «очерет», [тро́снік, трысні́к, трэсні́к, трасціна́, трості́на, трысціна́, трэсціна́] «тс.», [трасня́г, трасня́к, трасня́х, трысня́г, трысня́к, трысня́х, трыснёх] «тс.; poгіз, Typha L.», [трастка́] «пластинка у берді», [трасцё, трысцё] «тс.», др. тръсть «стебло тростини; суха гілка», п. trzcina «очерет», treść, ч. třtina, слц. trst’, tŕstie, trstina, вл. нл. sćina, болг. тръ́ст, тръсти́ка «тс.», м. трска «тс., комиш», схв. тр̀с, тр̀ска, тр̀сљика «тс.», тр̑ст «очерет», тр̀стика, тр̀стина «тс.», слн. tŕst «очерет, комиш», trstíka «тс.», tŕstje «зарості очерету», стсл. тръсть «очерет, комиш», тръстьѥ «тс.»;

похідні утворення від [трость] (трости́на);

назви пояснюються тим, що ці птахи гніздяться на болотах і болотистих луках, часто із заростями очерету, чагарників;