ТРОСКІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
троск «ляскання батога Г; удар, тріск, шум Нед»
псл. troskъ, troskati;
звуконаслідувальне утворення;
пов’язане чергуванням голосних з trěskъ, trěskati;
споріднене з лит. traškėˊti «хрустіти, гриміти, клацати», traškà «крихкість»;
р. [тро́скот] «тріск, хруст», [троскота́ть] «гриміти, тріщати, стукати», др. троска «удар блискавки», троскота «тріск», троскотати «тріщати; скрекотати», п. troskot «шум, галас, тріск», troskotać «розбивати», troskać się «кричати, сокотати; скликати курчат (про курей)», ч. troska «уламок, руїна», troskotati «розбивати», слц. troska «уламок», схв. тро̏ска «шлак», стсл. троскотати «ламатися, тріскатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
потро́щи́ти
розтро́щений
розтро́щи́ти
розтро́щувальний
торо́щити
«трощити, розбивати»
троска́
«шлак»
тро́скати
«ляскати батогом; бити; ударяти (про хвилі, воду, кров) Куз; пожирати Пі»
тро́скіт
«хльоскання батогом Г; тріск, шум, ляскання батога Нед; тріскання, цокання О; крик, сокотання курей Г, Нед»
троскота́ти
«кричати; сокотати (про курей) Г, Нед; тріскотати, цокати О»
троскоті́ти
«тс.»
трощи́ти
«ламати, розбивати; жадібно їсти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| троска «удар блискавки» | давньоруська |
| троскота «тріск» | давньоруська |
| троскотати «тріщати; скрекотати» | давньоруська |
| traškėˊti «хрустіти, гриміти, клацати» | литовська |
| traškà «крихкість» | литовська |
| troskot «шум, галас, тріск»«розбивати»«кричати, сокотати; скликати курчат (про курей)» | польська |
| troskotać «шум, галас, тріск»«розбивати»«кричати, сокотати; скликати курчат (про курей)» | польська |
| troskać się «шум, галас, тріск»«розбивати»«кричати, сокотати; скликати курчат (про курей)» | польська |
| troskъ | праслов’янська |
| troskati | праслов’янська |
| trěskati | праслов’янська |
| trěskъ | праслов’янська |
| тро́скот «тріск, хруст» | російська |
| троскота́ть «гриміти, тріщати, стукати» | російська |
| тро̏ска «шлак» | сербохорватська |
| troska «уламок» | словацька |
| троскотати «ламатися, тріскатися» | старослов’янська |
| troska «уламок, руїна»«розбивати» | чеська |
| troskotati «уламок, руїна»«розбивати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України