ТРОПУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
троп «слово чи вислів, вжиті в переносному, образному значенні»
запозичення з французької мови;
фр. trope походить від лат. tropus «переносний зворот мови», яке зводиться до гр. τρόπος «напрям, спосіб, зворот», пов’язаного з τροπή «поворот, повертання», τρέπω «повертаю, кручу», спорідненим з дінд. trápate «соромиться», хет. trep- «працює», лат. trepit «повертається»;
р. бр. троп, п. trop, ч. tropus, слц. trop, tropus, болг. троп, тро́па, м. тропа, схв. тро̑п, слн. tróp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тропеї́чний
тро́піка
тропі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| троп | білоруська |
| троп | болгарська |
| тро́па | болгарська |
| τρόπος «напрям, спосіб, зворот» | грецька |
| τροπή «поворот, повертання» | грецька |
| τρέπω «повертаю, кручу» | грецька |
| trápate «соромиться» | давньоіндійська |
| tropus «переносний зворот мови» | латинська |
| trepit «повертається» | латинська |
| тропа | македонська |
| trop | польська |
| троп | російська |
| тро̑п | сербохорватська |
| trop | словацька |
| tropus | словацька |
| tróp | словенська |
| trope | французька |
| trep- «працює» | хетська |
| tropus | чеська |
троп «кінська рись з підскакуванням»
псл. tropаti «тупати; стукати; шуміти»;
зіставляється з лит. trapinėˊti «постукувати ногами», прус. trapt «ступати», гр. τραπέω «ступаю, витискаю», днн. thravōn «бігти риссю», дангл. ðrafian «тіснити, давити», свн. draben «бігти риссю», нвн. traben «тс.», що зводяться до звуконаслідувального іє. *trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками»;
р. [тропа́ть] «тупати ногами, стукати», [тро́пну́ть] «злегка ударити», болг. тро́пам «стукаю, тупаю», тро́пот «тупіт», схв. тро̀пот «шум, тріск, гуркіт», тро̀пати «стукати; важко ступати», слн. tropáti «стукати, бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тропа́к
«український народний танець»
тропака́
тропако́м
«тс.»
тропа́ти
«тупати, притупувати Г; бігти риссю Нед; танцювати тропака Нед»
тропе́ць
«кінська рись»
тро́піт
«галас, крик Ме; гудіння, грім, брязкіт, тупіт; рись, втомливе ходіння Нед»
тропо́та
«танець»
(?)
тропоті́ти
«молотити язиком, цокотіти»
тропотя́нка
(танець)
тропцюва́ти
«дріботіти»
трьопота
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́пам «стукаю, тупаю» | болгарська |
| тро́пот «тупіт» | болгарська |
| τραπέω «ступаю, витискаю» | грецька |
| ðrafian «тіснити, давити» | давньоанглійська |
| thravōn «бігти риссю» | давньонижньонімецька |
| *trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками» | індоєвропейська |
| trapinėˊti «постукувати ногами» | литовська |
| traben «тс.» | нововерхньонімецька |
| tropаti «тупати; стукати; шуміти» | праслов’янська |
| trapt «ступати» | прусська |
| тропа́ть «тупати ногами, стукати» | російська |
| тро́пну́ть «злегка ударити» | російська |
| тро̀пот «шум, тріск, гуркіт» | сербохорватська |
| тро̀пати «стукати; важко ступати» | сербохорватська |
| draben «бігти риссю» | середньоверхньнімецька |
| tropáti «стукати, бити» | словенська |
тропа́ «стежка; [шлях, напрямок, слід Г, Нед, Пі]»
споріднене з лтс. trapa «натовп, купа», алб. trap «стежечка», гр. ἀτραπός «стежка, доріжка»;
псл. tropъ, tropa;
р. тропа́, бр. троп, др. тропа «шлях, дорога», п. trop «слід, колія», tropić «висліджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стропи́тися
«збитися з шляху, з пантелику»
тріп
«вузька гірська стежка О; правильна думка про щось Корз»
троп
«тс.»
тро́пи́ти
«протоптувати дорогу, стежку; насліджувати звіра, йти по сліду»
тро́пка
«стежка»
тропови́к
«тс.»
тропо́к
«стежечка»
утропі́
«слідом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trap «стежечка» | албанська |
| троп | білоруська |
| ἀτραπός «стежка, доріжка» | грецька |
| тропа «шлях, дорога» | давньоруська |
| trapa «натовп, купа» | латиська |
| trop «слід, колія»«висліджувати» | польська |
| tropić «слід, колія»«висліджувати» | польська |
| tropъ | праслов’янська |
| tropa | праслов’янська |
| тропа́ | російська |
торо́пати «базікати, патякати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до торготі́ти, торкота́ти, торототі́ти, торохті́ти, торо́чити (пор.);
болг. тро́пам «стукати, тупотіти», тропо́тя «шуміти, тупотіти», тро́пот «тупіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торо́па́ло
«базіка, балакун»
торопа́та
«тс.»
торопа́тливий
«балакучий»
торопі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́пам «стукати, тупотіти» | болгарська |
| тропо́тя «шуміти, тупотіти» | болгарська |
| тро́пот «тупіт» | болгарська |
| торготі́ти | українська |
| торкота́ти | українська |
| торототі́ти | українська |
| торохті́ти | українська |
| торо́чити (пор.). | українська |
трапа́ш «зимова дорога, утоптана вівцями; стежка, утоптана вівцями Шух»
пор. алб. trapit «ходжу туди і сюди»;
можливо, споріднене з тропа́;
неясне;
схв. [тра̑п] «колія», тра̀пати «топати, тупотіти; швендяти; поспішно йти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trapit «ходжу туди і сюди» | албанська |
| тра̑п «колія» | сербохорватська |
| тра̀пати «топати, тупотіти; швендяти; поспішно йти» | сербохорватська |
| тропа́ | українська |
трі́пати «дрібно махати, трясти»
псл. trepati, пов’язане з trepetъ «трепет», tropa «дорога»;
споріднене з прус. ertreppa «переступати», trapt «ступати», лит. trept «звук при тупанні», trepsėˊti «тупати», trapinėˊti «штовхати ногами», гр. τραπέω «ступаю, видавлюю», гот. þrabōn «бігти риссю», дінд. tṛpráḥ, tṛpálaḥ «непостійний, рухливий», лат. trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний», афг. drabǝl «трясти, сипати; насипати»;
в основі лежить звуконаслідувальний корінь іє. *trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)»;
р. трепа́ть, бр. трапа́ць, др. трепати «хльоскати, ляпати», притрепати «прибити», п. trzepać, ч. třepati, слц. trepat’, вл. třepać, нл. tśepaś, tśаpaś, болг. тре́пя «убиваю», схв. трепнути «моргнути», трепача «терниця», слн. trépati «моргати», trepáti «тріпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втрі́пати
«пройти довгий шлях пішки»
натрепати
«(у великій кількості) накласти (соломи)»
(соломи)] ВеЛ
натрі́пати
«натрусити»
потрі́пки
«клапті льону, що відпадають при тіпанні»
по́тріпки
«торочки»
по́тряпки
«тс.»
розтрепа́нство
«легковажність»
ро́зтріп
«обачність, розсудливість»
розтрі́панець
«вітрогон»
розтрі́паний
«легковажний»
стрепену́ти
стрепену́тися
стрі́пихи
«торочки»
стрі́пки
«тс.»
стріпну́ти
«тріпнути; [стрепенути]»
стріпча́стий
«з торочками»
трапа́шка
«прилад для гостріння коси, мантачка»
тре́п'ях
«торочки, що звисають із порваного одягу»
тре́панка
«витіпаний і вичесаний льон»
трепа́т
«тс.»
тре́па́ти
«тріпати, трясти Г, Нед; іти Г; іти поспішаючи О; поволі йти О; жадібно їсти Г; (у виразах [трепати собов] «тремтіти»«базікати»
трепа́ть
«тіпати (коноплі, льон); трясти, бити»
трепа́чка
«китиця на кінці батога Г; мантачка; прилад, за допомогою якого льон остаточно очищають від костриці Л»
трепка́ч
«бовт для полохання риби»
трепло́
«довге весло для керування човном, плотом; примітивний прилад для тіпання льону; базіка, хвастун»
тре́пок
«відходи тканини у кравця; торочки, що звисають із порваного одягу»
трепу́ха
«балакуха»
тріп
(вигук для вираження струшування, [тремтіння])
трі́пайло
«вітрогон»
тріпани́на
тріпа́ти
«смикати, тіпати, бити; іти, бігти; [їсти Нед]»
тріпа́тися
«розвіватися»
трі́патися
«судорожно смикатися; мерехтіти; сердитися»
трі́па́чка
«батіг, плітка; [малярія Мо; тіпальниця Чаб]»
трі́пну́ти
трі́пну́тися
тріпону́ти
тріпону́тися
тріпу́
(вигук для вираження тривалості тріпання або тремтіння Г, Нед)
тріпу́ха
«пліткарка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| drabǝl «трясти, сипати; насипати» | афганська |
| трапа́ць | білоруська |
| тре́пя «убиваю» | болгарська |
| třepać | верхньолужицька |
| þrabōn «бігти риссю» | готська |
| τραπέω «ступаю, видавлюю» | грецька |
| tṛpráḥ | давньоіндійська |
| tṛpálaḥ «непостійний, рухливий» | давньоіндійська |
| трепати «хльоскати, ляпати» | давньоруська |
| притрепати «прибити» | давньоруська |
| *trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)» | індоєвропейська |
| trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний» | латинська |
| trept «звук при тупанні» | литовська |
| trepsėˊti «тупати» | литовська |
| trapinėˊti «штовхати ногами» | литовська |
| tśepaś | нижньолужицька |
| tśаpaś | нижньолужицька |
| trzepać | польська |
| trepati | праслов’янська |
| trepetъ «трепет» | праслов’янська |
| tropa «дорога» | праслов’янська |
| ertreppa «переступати» | прусська |
| trapt «ступати» | прусська |
| трепа́ть | російська |
| трепнути «моргнути» | сербохорватська |
| трепача «терниця» | сербохорватська |
| trepat' | словацька |
| trépati «моргати»«тріпати» | словенська |
| trepáti «моргати»«тріпати» | словенська |
| třepati | чеська |
тро́печка «жабник польовий, грудна травка, Filago arvensis L.» (бот.)
назва пояснюється місцем, де росте жабник (на полях, дорогах, піщаних схилах);
очевидно, похідне утворення від тропа́ «стежка»;
р. [тропник] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тропник «тс.» | російська |
| тропа́ «стежка» | українська |
тро́пік
англ. tropic «тропік», фр. tropique «тс.» походять від пізньолат. tropicus, яке бере початок від словосполучення circulus tropicus «поворотний круг», що відбиває гр. ϰύϰλος τροπιϰός, у якому τροπιϰός є похідним від τρόπος «оберт, напрям»;
запозичення з англійської або французької мови;
р. болг. тро́пик, бр. тро́пік, п. tropikalny, ч. tropický, слц. trópy, вл. tropy, м. схв. тро́пи, слн. trópi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субтропі́чний
тро́піки
тропі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tropic «тропік» | англійська |
| тро́пік | білоруська |
| тро́пик | болгарська |
| tropy | верхньолужицька |
| ϰύϰλος | грецька |
| τρόπος «оберт, напрям» | грецька |
| τροπιϰός | грецька |
| тро́пи | македонська |
| tropicus | пізньолатинська |
| tropikalny | польська |
| тро́пик | російська |
| тро́пи | сербохорватська |
| trópy | словацька |
| trópi | словенська |
| tropique «тс.» | французька |
| tropický | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України