ТРОПАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
тропа́р «молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого» (церк.)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
сгр. τροπάριον «церковний вірш» походить від гр. τρόπος «спосіб, манера, фасон»;
р. тропа́рь, бр. трапа́р, др. тропарь, трепарь, болг. тропа́р, м. тропар, схв. tropār, стсл. тропарь;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трапа́р | білоруська |
| тропа́р | болгарська |
| τρόπος «спосіб, манера, фасон» | грецька |
| тропарь | давньоруська |
| трепарь | давньоруська |
| тропар | македонська |
| тропа́рь | російська |
| tropār | сербохорватська |
| τροπάριον «церковний вірш» | середньогрецька |
| тропарь | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України