ТРОПАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
троп «слово чи вислів, вжиті в переносному, образному значенні»
запозичення з французької мови;
фр. trope походить від лат. tropus «переносний зворот мови», яке зводиться до гр. τρόπος «напрям, спосіб, зворот», пов’язаного з τροπή «поворот, повертання», τρέπω «повертаю, кручу», спорідненим з дінд. trápate «соромиться», хет. trep- «працює», лат. trepit «повертається»;
р. бр. троп, п. trop, ч. tropus, слц. trop, tropus, болг. троп, тро́па, м. тропа, схв. тро̑п, слн. tróp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тропеї́чний
тро́піка
тропі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
троп | білоруська |
троп | болгарська |
тро́па | болгарська |
τρόπος «напрям, спосіб, зворот» | грецька |
τροπή «поворот, повертання» | грецька |
τρέπω «повертаю, кручу» | грецька |
trápate «соромиться» | давньоіндійська |
tropus «переносний зворот мови» | латинська |
trepit «повертається» | латинська |
тропа | македонська |
trop | польська |
троп | російська |
тро̑п | сербохорватська |
trop | словацька |
tropus | словацька |
tróp | словенська |
trope | французька |
trep- «працює» | хетська |
tropus | чеська |
троп «кінська рись з підскакуванням»
псл. tropаti «тупати; стукати; шуміти»;
зіставляється з лит. trapinėˊti «постукувати ногами», прус. trapt «ступати», гр. τραπέω «ступаю, витискаю», днн. thravōn «бігти риссю», дангл. ðrafian «тіснити, давити», свн. draben «бігти риссю», нвн. traben «тс.», що зводяться до звуконаслідувального іє. *trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками»;
р. [тропа́ть] «тупати ногами, стукати», [тро́пну́ть] «злегка ударити», болг. тро́пам «стукаю, тупаю», тро́пот «тупіт», схв. тро̀пот «шум, тріск, гуркіт», тро̀пати «стукати; важко ступати», слн. tropáti «стукати, бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тропа́к
«український народний танець»
тропака́
тропако́м
«тс.»
тропа́ти
«тупати, притупувати Г; бігти риссю Нед; танцювати тропака Нед»
тропе́ць
«кінська рись»
тро́піт
«галас, крик Ме; гудіння, грім, брязкіт, тупіт; рись, втомливе ходіння Нед»
тропо́та
«танець»
(?)
тропоті́ти
«молотити язиком, цокотіти»
тропотя́нка
(танець)
тропцюва́ти
«дріботіти»
трьопота
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тро́пам «стукаю, тупаю» | болгарська |
тро́пот «тупіт» | болгарська |
τραπέω «ступаю, витискаю» | грецька |
ðrafian «тіснити, давити» | давньоанглійська |
thravōn «бігти риссю» | давньонижньонімецька |
*trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками» | індоєвропейська |
trapinėˊti «постукувати ногами» | литовська |
traben «тс.» | нововерхньонімецька |
tropаti «тупати; стукати; шуміти» | праслов’янська |
trapt «ступати» | прусська |
тропа́ть «тупати ногами, стукати» | російська |
тро́пну́ть «злегка ударити» | російська |
тро̀пот «шум, тріск, гуркіт» | сербохорватська |
тро̀пати «стукати; важко ступати» | сербохорватська |
draben «бігти риссю» | середньоверхньнімецька |
tropáti «стукати, бити» | словенська |
тропа́ «стежка; [шлях, напрямок, слід Г, Нед, Пі]»
псл. tropъ, tropa;
споріднене з лтс. trapa «натовп, купа», алб. trap «стежечка», гр. ἀτραπός «стежка, доріжка»;
р. тропа́, бр. троп, др. тропа «шлях, дорога», п. trop «слід, колія», tropić «висліджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стропи́тися
«збитися з шляху, з пантелику»
тріп
«вузька гірська стежка О; правильна думка про щось Корз»
троп
«тс.»
тро́пи́ти
«протоптувати дорогу, стежку; насліджувати звіра, йти по сліду»
тро́пка
«стежка»
тропови́к
«тс.»
тропо́к
«стежечка»
утропі́
«слідом»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
trap «стежечка» | албанська |
троп | білоруська |
ἀτραπός «стежка, доріжка» | грецька |
тропа «шлях, дорога» | давньоруська |
trapa «натовп, купа» | латиська |
trop «слід, колія»«висліджувати» | польська |
tropić «слід, колія»«висліджувати» | польська |
tropъ | праслов’янська |
tropa | праслов’янська |
тропа́ | російська |
торо́пати «базікати, патякати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до торготі́ти, торкота́ти, торототі́ти, торохті́ти, торо́чити (пор.);
болг. тро́пам «стукати, тупотіти», тропо́тя «шуміти, тупотіти», тро́пот «тупіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торо́па́ло
«базіка, балакун»
торопа́та
«тс.»
торопа́тливий
«балакучий»
торопі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тро́пам «стукати, тупотіти» | болгарська |
тропо́тя «шуміти, тупотіти» | болгарська |
тро́пот «тупіт» | болгарська |
торготі́ти | українська |
торкота́ти | українська |
торототі́ти | українська |
торохті́ти | українська |
торо́чити (пор.). | українська |
трапа́ш «зимова дорога, утоптана вівцями; стежка, утоптана вівцями Шух»
пор. алб. trapit «ходжу туди і сюди»;
можливо, споріднене з тропа́;
неясне;
схв. [тра̑п] «колія», тра̀пати «топати, тупотіти; швендяти; поспішно йти»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
trapit «ходжу туди і сюди» | албанська |
тра̑п «колія» | сербохорватська |
тра̀пати «топати, тупотіти; швендяти; поспішно йти» | сербохорватська |
тропа́ | українська |
тро́печка «жабник польовий, грудна травка, Filago arvensis L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від тропа́ «стежка»;
назва пояснюється місцем, де росте жабник (на полях, дорогах, піщаних схилах);
р. [тропник] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тропник «тс.» | російська |
тропа́ «стежка» | українська |
тро́пік
запозичення з англійської або французької мови;
англ. tropic «тропік», фр. tropique «тс.» походять від пізньолат. tropicus, яке бере початок від словосполучення circulus tropicus «поворотний круг», що відбиває гр. ϰύϰλος τροπιϰός, у якому τροπιϰός є похідним від τρόπος «оберт, напрям»;
р. болг. тро́пик, бр. тро́пік, п. tropikalny, ч. tropický, слц. trópy, вл. tropy, м. схв. тро́пи, слн. trópi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субтропі́чний
тро́піки
тропі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tropic «тропік» | англійська |
тро́пік | білоруська |
тро́пик | болгарська |
tropy | верхньолужицька |
ϰύϰλος | грецька |
τρόπος «оберт, напрям» | грецька |
τροπιϰός | грецька |
тро́пи | македонська |
tropicus | пізньолатинська |
tropikalny | польська |
тро́пик | російська |
тро́пи | сербохорватська |
trópy | словацька |
trópi | словенська |
tropique «тс.» | французька |
tropický | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України