ТРОПАК — ЕТИМОЛОГІЯ
дропа́к (танець)
результат видозміни форми тропак «тс.», зумовленої, очевидно, впливом слова дра́пати «швидко бігти, тікати»;
пор. семантично тотожне дати дропака «побігти, втекти» (п. dać drapaka «тс.»);
бр. драпа́к «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
драпа́к «тс.» | білоруська |
тропак «тс.» | ? |
дра́пати «швидко бігти, тікати» | ? |
дати дропака «побігти, втекти» (п. dać drapaka «тс.») | ? |
троп «кінська рись з підскакуванням»
псл. tropаti «тупати; стукати; шуміти»;
зіставляється з лит. trapinėˊti «постукувати ногами», прус. trapt «ступати», гр. τραπέω «ступаю, витискаю», днн. thravōn «бігти риссю», дангл. ðrafian «тіснити, давити», свн. draben «бігти риссю», нвн. traben «тс.», що зводяться до звуконаслідувального іє. *trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками»;
р. [тропа́ть] «тупати ногами, стукати», [тро́пну́ть] «злегка ударити», болг. тро́пам «стукаю, тупаю», тро́пот «тупіт», схв. тро̀пот «шум, тріск, гуркіт», тро̀пати «стукати; важко ступати», слн. tropáti «стукати, бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тропа́к
«український народний танець»
тропака́
тропако́м
«тс.»
тропа́ти
«тупати, притупувати Г; бігти риссю Нед; танцювати тропака Нед»
тропе́ць
«кінська рись»
тро́піт
«галас, крик Ме; гудіння, грім, брязкіт, тупіт; рись, втомливе ходіння Нед»
тропо́та
«танець»
(?)
тропоті́ти
«молотити язиком, цокотіти»
тропотя́нка
(танець)
тропцюва́ти
«дріботіти»
трьопота
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тро́пам «стукаю, тупаю» | болгарська |
тро́пот «тупіт» | болгарська |
τραπέω «ступаю, витискаю» | грецька |
ðrafian «тіснити, давити» | давньоанглійська |
thravōn «бігти риссю» | давньонижньонімецька |
*trep- «ступати, топтати; ходити дрібними кроками» | індоєвропейська |
trapinėˊti «постукувати ногами» | литовська |
traben «тс.» | нововерхньонімецька |
tropаti «тупати; стукати; шуміти» | праслов’янська |
trapt «ступати» | прусська |
тропа́ть «тупати ногами, стукати» | російська |
тро́пну́ть «злегка ударити» | російська |
тро̀пот «шум, тріск, гуркіт» | сербохорватська |
тро̀пати «стукати; важко ступати» | сербохорватська |
draben «бігти риссю» | середньоверхньнімецька |
tropáti «стукати, бити» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України