ТРОНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

трон «монарший престол»

н. Thron, фр. trône, англ. throne, іт. ісп. trono походять від пізньолат. thronus «тс.», яке зводиться до гр. ϑρόνος «підпора, стойка, опора; сидіння, престол», спорідненого з лат. firmus «міцний, стійкий», дінд. dhāráyati «підтримує, держить»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. бр. болг. м. трон, п. нл. tron, ч. trůn, слц. вл. слн. trón;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
throne англійська
трон білоруська
трон болгарська
trón верхньолужицька
ϑρόνος «підпора, стойка, опора; сидіння, престол» грецька
dhāráyati «підтримує, держить» давньоіндійська
trono іспанська
trono італійська
firmus «міцний, стійкий» латинська
трон македонська
tron нижньолужицька
Thron німецька
thronus «тс.» пізньолатинська
tron польська
трон російська
trón словацька
trón словенська
trône французька
trůn чеська

тро́ні «трішечки»

очевидно, псл. *t(ь)ron- «невелика частина, крихта», похідне, як і troxa «тс.», від основи *terti, tьrǫ «терти»;
р. [троньки, тро́нечки] «тс.», каш. [tron] «попіл», [v trȯn (v trȯnё)] «зовсім, дощенту, на шматки», болг. [тро́нка] «мало, трохи», [тро́нца] «тс.», [тро́на(са)] «обсипати(ся)», м. [тронsе] «мало»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трі́ні «тс.»
трі́ньки
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́нка «мало, трохи» болгарська
тро́нца «тс.» болгарська
тро́на(са) «обсипати(ся)» болгарська
tron «попіл» кашубський
v trȯn «зовсім, дощенту, на шматки» (v troђnё)] кашубський
v trȯnё кашубський
тронsе «мало» македонська
*t(ь)ron- «невелика частина, крихта» праслов’янська
troxa «тс.» праслов’янська
*terti праслов’янська
tьrǫ «терти» праслов’янська
троньки російська
тро́нечки «тс.» російська

тран «риб’ячий жир»

запозичення з німецької мови;
н. Tran «риб’ячий жир» є результатом скорочення складного слова Fischtran, в якому -tran зводиться до снн. trān «крапля», спорідненого з гол. traan, дат. норв. шв. tran, двн. свн. дангл. trahan «тс.», нвн. Träne «сльоза» (краплями витікав жир при підвищенні температури);
бр. [тран], п. tran, ч. trán «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трін «тс.»
трон
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тран білоруська
traan голландська
trahan «тс.» давньоанглійська
trahan «тс.» давньоверхньонімецька
tran датська
Tran «риб’ячий жир» німецька
Fischtran німецька
Träne «сльоза» (краплями витікав жир при підвищенні температури) нововерхньонімецька
tran норвезька
tran польська
trahan «тс.» середньоверхньнімецька
trān «крапля» середньонижньонімецька
trán «тс.» чеська
tran шведська

трога́ти «торкатися, ворушити; непокоїти, набридати Нед, смикати»

існує припущення про виникнення дієслова в результаті фонетичної видозміни форми типу р. [торга́ть, то́ргнуть] «рвати, смикати», укр. то́ргати «смикати» (Mikkola Ursl. Gr. III 92);
р. тро́нуть виводиться з [тро́пнуть] «тупнути», а тро́гать пояснюється як результат впливу форми дви́гать (Vaillant Gr. comp. I 93);
зіставляється з лтс. treksne «удар, поштовх», дісл. þreka «давити, тіснити», дангл. ðraku «натиск, насилля» (Mühl.–Endz. IV 230), з терза́ти, з лат. traho «тягти» (Горяев 376), з лат. tergeo, tergo «прати; чистити», гот. þairko «дірка» (Petr BB 18, 285);
єдиної етимології не має;
р. тро́гать «торкатися; мацати; чіпати; непокоїти; викликати співчуття», бр. [тро́гаць] «чіпати», болг. тро́гвам «торкаю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трога́тельний «зворушливий, захоплюючий»рос.)
тро́га́ючий «тс.»
трону́ти «торкнутися; зворушити»
тро́нутися «стати трохи ненормальним, психічно хворим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́гаць «чіпати» білоруська
тро́гвам «торкаю» болгарська
þairko «дірка» готська
ðraku «натиск, насилля» давньоанглійська
þreka «давити, тіснити» давньоісландська
traho «тягти» латинська
tergeo латинська
tergo «прати; чистити» латинська
treksne «удар, поштовх» латиська
торга́ть «рвати, смикати» російська
то́ргнуть російська
тро́нуть «тупнути» російська
тро́пнуть «тупнути» російська
тро́гать російська
дви́гать російська
тро́гать «торкатися; мацати; чіпати; непокоїти; викликати співчуття» російська
то́ргати «смикати» українська
терза́ти українська

Трохи́м (чоловіче ім’я)

гр. Τρόφιμος походить від іменника τρόφιμος «годувальник, хазяїн; вихованець», пов’язаного з τρέφω «годую, виховую»;
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
р. Трофи́м, бр. Трафі́м, Трахі́м, болг. м. Тро́фим, стсл. Трофимъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Тронь
Тронько́
Трофи́м
Трофин
Трофімъ «питател» (1627)
Троць
Тро́шка
Трушко́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Трафі́м білоруська
Трахі́м білоруська
Тро́фим болгарська
Τρόφιμος «годувальник, хазяїн; вихованець» грецька
τρέφω «годую, виховую» грецька
τρόφιμος грецька
Тро́фим македонська
Трофи́м російська
Трофимъ старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України