ТРОНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тро́нка «дзвіночок, який вішають на шию тваринам»
очевидно, пов’язане з [тро́нькати] «бринькати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
тро́нга
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́нькати «бринькати» | українська |
тро́нок «держално вил НикСгЛ, Корз, ручка лопати НикСгЛ»
запозичення з польської мови;
п. trzonek «ручка (інструментів); ніжка (гриба)» є зменш. від trzon «ручка (інструментів); ніжка (гриба); анат. тіло, корінь; техн. під; стрижень», спорідненого з укр. че́ре́н «ручка (ножа)», чері́нь (у печі);
бр. [тро́нак] «ручка (ножа, вил, ціпа, пилки)», [тро́нка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тороно́к
«ручка лопати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́нак «ручка (ножа, вил, ціпа, пилки)» | білоруська |
| тро́нка «тс.» | білоруська |
| trzonek «ручка (інструментів); ніжка (гриба)» | польська |
| trzon «ручка (інструментів); ніжка (гриба); анат. тіло, корінь; техн. під; стрижень» | польська |
| че́ре́н «ручка (ножа)» | українська |
| чері́нь (у печі) | українська |
тро́ні «трішечки»
очевидно, псл. *t(ь)ron- «невелика частина, крихта», похідне, як і troxa «тс.», від основи *terti, tьrǫ «терти»;
р. [троньки, тро́нечки] «тс.», каш. [tron] «попіл», [v trȯn (v trȯnё)] «зовсім, дощенту, на шматки», болг. [тро́нка] «мало, трохи», [тро́нца] «тс.», [тро́на(са)] «обсипати(ся)», м. [тронsе] «мало»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трі́ні
«тс.»
трі́ньки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́нка «мало, трохи» | болгарська |
| тро́нца «тс.» | болгарська |
| тро́на(са) «обсипати(ся)» | болгарська |
| tron «попіл» | кашубський |
| v trȯn «зовсім, дощенту, на шматки» (v troђnё)] | кашубський |
| v trȯnё | кашубський |
| тронsе «мало» | македонська |
| *t(ь)ron- «невелика частина, крихта» | праслов’янська |
| troxa «тс.» | праслов’янська |
| *terti | праслов’янська |
| tьrǫ «терти» | праслов’янська |
| троньки | російська |
| тро́нечки «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України