ТРИФОЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
трифо́лія «бобівник трилистий, Menyanthes trifoliata L.» (бот.)
запозичення з латинської ботанічної номенклатури;
лат. trifolium «конюшина», trifoliata «трилистий» утворені з основ tri-, якому відповідає укр. три-, і folium «лист», foliātus «листковий»;
назва пояснюється своєрідною формою листків цих рослин, що складаються з трьох пластинок;
звукова форма [тріфо́й] походить від рум. trifóiu «тс.» (Scheludko 143);
р. трифо́ль, бр. трыфо́ль «тс.», п. trifolium «конюшина», ч. [trymfulia] «бобівник», слц. trifólium «конюшина», болг. [трифи́л] «тс.; бобівник», трифо́лиум «тс.», схв. трифолиjум «бобівник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
водяний трифоль
трифоль
«тс.»
тріфой
«конюшина польова, Trifolium arvense L.»
тріфо́лія
тріфо́ль
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
трыфо́ль «тс.» | білоруська |
трифи́л «тс.; бобівник» | болгарська |
трифо́лиум «тс.» | болгарська |
trifolium «конюшина» | латинська |
trifoliata | латинська |
folium «лист» | латинська |
foliātus «листковий» | латинська |
tri- | латинська |
trifolium «конюшина» | польська |
трифо́ль | російська |
trifóiu «тс.» | румунська |
трифолиjум «бобівник» | сербохорватська |
trifólium «конюшина» | словацька |
три- | українська |
тріфо́й | українська |
trymfulia «бобівник» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України