ТРИФОЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

трифо́лія «бобівник трилистий, Menyanthes trifoliata L.» (бот.)

запозичення з латинської ботанічної номенклатури;
лат. trifolium «конюшина», trifoliata «трилистий» утворені з основ tri-, якому відповідає укр. три-, і folium «лист», foliātus «листковий»;
назва пояснюється своєрідною формою листків цих рослин, що складаються з трьох пластинок;
звукова форма [тріфо́й] походить від рум. trifóiu «тс.» (Scheludko 143);
р. трифо́ль, бр. трыфо́ль «тс.», п. trifolium «конюшина», ч. [trymfulia] «бобівник», слц. trifólium «конюшина», болг. [трифи́л] «тс.; бобівник», трифо́лиум «тс.», схв. трифолиjум «бобівник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

водяний трифоль
трифоль «тс.»
тріфой «конюшина польова, Trifolium arvense L.»
тріфо́лія
тріфо́ль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трыфо́ль «тс.» білоруська
трифи́л «тс.; бобівник» болгарська
трифо́лиум «тс.» болгарська
trifolium «конюшина» латинська
trifoliata латинська
folium «лист» латинська
foliātus «листковий» латинська
tri- латинська
trifolium «конюшина» польська
трифо́ль російська
trifóiu «тс.» румунська
трифолиjум «бобівник» сербохорватська
trifólium «конюшина» словацька
три- українська
тріфо́й українська
trymfulia «бобівник» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України