ТРИТОН — ЕТИМОЛОГІЯ
трито́н «у грецькій міфології морське божество; (біол.) рід земноводних, Triturus»
запозичення з грецької мови;
гр. Τρĩτων «міфічне морське божество» пов’язується з дірл. triath (род. в. trethan) «море»;
р. болг. трито́н, бр. трыто́н, п. tryton, ч. слц. tritón, м. тритон, схв. тритони (мн.), слн. tríton;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трито́нка
«тритон звичайний, Triturus vulgaris L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трыто́н | білоруська |
| трито́н | болгарська |
| Τρĩτων «міфічне морське божество» | грецька |
| triath «море» (род. в. trethan) | давньоірландська |
| тритон | македонська |
| tryton | польська |
| трито́н | російська |
| тритони (мн.) | сербохорватська |
| tritón | словацька |
| tríton | словенська |
| tritón | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України