ТРИСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
три́ста
псл. tri sъta;
результат зрощення словосполучення, що складалося з числівників псл. tri (с. р.) і sъto (мн. sъtа);
р. три́ста, бр. тры́ста, п. trzy stu, trzysta, ч. tři sta, слц. tristo, вл. tři sta, болг. м. три́ста, схв. три̏ста (три сто̏тине), слн. trísto, стсл. три съта, три сътъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трьохсо́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тры́ста | білоруська |
| три́ста | болгарська |
| tři sta | верхньолужицька |
| три́ста | македонська |
| trzy stu | польська |
| trzysta | польська |
| tri sъta | праслов’янська |
| tri (с. р.)(мн. sъtа) | праслов’янська |
| sъto | праслов’янська |
| три́ста | російська |
| три сто̏тине (три сто̏тине) | сербохорватська |
| три̏ста | сербохорватська |
| tristo | словацька |
| trísto | словенська |
| три съта | старослов’янська |
| три сътъ | старослов’янська |
| tři sta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України