ТРИПТИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
три́птих «твір мистецтва з трьох самостійних частин, об’єднаних спільною темою; ікона, що має три стулки»
запозичення з грецької мови;
гр. τρίπτυχος «потрійний, складений втроє» утворено з основ τρι-, якому відповідає укр. три-, і πτυχή «складка», пов’язаного з πτύσσω «складаю в складки», етимологічно неясним;
р. три́птих, бр. тры́пціх, п. tryptyk, ч. слц. triptych, болг. трипти́х, схв. триптихон, слн. tríptih(on);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тры́пціх | білоруська |
| трипти́х | болгарська |
| τρίπτυχος «потрійний, складений втроє» | грецька |
| τρι- | грецька |
| πτυχή «складка» | грецька |
| πτύσσω «складаю в складки» | грецька |
| tryptyk | польська |
| три́птих | російська |
| триптихон | сербохорватська |
| triptych | словацька |
| tríptih(on) | словенська |
| три- | українська |
| triptych | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України