ТРИНЬКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

три́нькати «бренькати»

зіставлення з н. dröhnen «гриміти», гот. drunjus «звук», дінд. dhráṇati «звучить», гр. ϑρη̃νος «нарікання» (Горяев 375) необґрунтоване;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до дре́нькати, бри́нькати, бре́нькати;
р. трынкать «грати на струнах, награвати», тре́нькать «награвати на струнах; [ба-зікати, балакати; дзвонити, доїти корову; смикати]», бр. тры́нкаць «бренькати», п. [trąk] «брязкання, легкий стук від удару»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тры́нкаць «бренькати» білоруська
drunjus «звук» готська
ϑρη̃νος «нарікання» грецька
dhráṇati «звучить» давньоіндійська
dröhnen «гриміти» німецька
trąk «брязкання, легкий стук від удару» польська
трынкать «грати на струнах, награвати» російська
тре́нькать «награвати на струнах; [ба-зікати, балакати; дзвонити, доїти корову; смикати]» російська
дре́нькати українська
бри́нькати українська
бре́нькати українська

три́нькати «неощадливо, нерозумно витрачати гроші; транжирити»

первісно означало «пропивати гроші, майно»;
п. [trynkać] «пити, пиячити», trynknąć «випити, упитися» походить від н. trinken «пити»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

протри́нькати
розтри́нькати
розтри́нькувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trinken «пити» німецька
trynkać «пити, пиячити» польська
trynknąć «випити, упитися» польська

фли́нькати «плакати»

не зовсім ясне;
можливо, звукообразне утворення;
до словотвору пор. пхи́нькати, три́нькати і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти

флі́нькати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пхи́нькати українська
три́нькати українська

фри́нкати «розкидати, тринькати» (гроші)

фонетичний варіант слова три́нькати з гіперичною заміною т › ф (пор. ф – т у запозичених словах ка́федракате́дра);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
три́нькати (пор. ф -- т у запозичених словах ка́федра -- кате́дра) українська

три́нди (приспів)

звуконаслідувальне утворення, можливо, пов’язане з три́нькати «бренькати»;
р. [трындить] «говорити те саме», п. tryndy-ryndy (приспів);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ти́нди-ри́нди «тс.»
три́нди-ри́нди (вживається в ролі присудка для позначення пустої, беззмістовної розмови)
тринди́кати «невміло або недбало грати на щипковому інструменті; відтворювати якусь мелодію без слів; [весь час повторювати тринди у співі Нед, Шейк; невпинно говорити Нед; нічого не робити Пі]»
триндичи́ха «балакуха, торохтілка»
тринди́чка «жартівлива пісня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tryndy-ryndy (приспів) польська
трындить «говорити те саме» російська
три́нькати «бренькати» українська

три́ндити «марнувати, переводити»

очевидно, результат контамінації слів три́нькати «транжирити» і [три́нити] «перетворювати в труху»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
три́нькати «транжирити» українська
три́нити «перетворювати в труху» українська

три́нкати «гаркавити»

звуконаслідувальне утворення;
Фонетичні та словотвірні варіанти

три́нкавий «гаркавий»
три́нкавка
три́нькати «тс.; погано вимовляти»
тро́нькавий «тс.»

тро́нькати «бити по струнах, бринькати»

звуконаслідувальне утворення, паралельне до три́нькати, р. тре́нькать;
бр. тро́мкаць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тро́мкати «тс.»бр. ?)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́мкаць «тс.» білоруська
тре́нькать російська
три́нькати українська

тру́мкати «зачіпати пальцями струни; починати плакати (про дитину); безперервно нити, боліти (про втомлені ноги)»

бр. [трумкаць] «тринькати, грати; плакати, ревти, нити; невиразно вимовляти», [трумкало] «скрипка»;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до три́нькати1 (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

трю́мкати «бринькати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
три́нькати (пор.). українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України